Про найважливіше в житті: дочекатись “своєї” людини…

Ще у юності я прочитала у книзі про стосунки, що почуття симпатії у двох має виникати одночасно. Так, я дійсно погоджуюся з цим.

Симпатія розпочинається водночас, але підстав для того, що це переросте у щось більше – нема.

Можна навіть розпочати дискусію про те, що є чимало пар, де жінка просто обожнювала чоловіка і таки змусила його одружитися з нею, та все ж через декілька років чоловік зрозумів, що хоче кохати і пішов до іншої жінки. Та й жінка теж знайшла своє друге щастя.

Тут, я не погоджуся, що жінка змогла знову когось покохати так сильно, як раніше. Вона шукала для себе кращий варіант провести старість? Думаю, що так, але точно не яскраві почуття.

Ось ця невгамовна хімія та пристрасть вирують відразу після першої зустрічі з об’єктом вашої симпатії. Ясна річ, що мало у кого вистачає сил та досвіду для того, аби пронести ці стосунки крізь усе життя, проте у них точно був вогник подарований долею.

Як тільки на початку розвитку стосунків ви починаєте чути такі не приємні речі як: так, я обіцяв тобі написати, але забув і закрутився, або взагалі шедевр – я з друзями домовився піти на пиво, тому з тобою зустріч мусимо перенести, я ж не можу не піти з друзями.Повірте, що так міцні стосунки не побудуються ніколи, адже вже починаються якісь виправдовування, які взагалі не виправдовують. Струни нервів починають натягуватися, вам вже не так комфортно у стосунках, як раніше. Тому, найкраще обривати мости при перших проявах таких симптомів.

Та й те саме відбувається із жінками.

Коли жінка закохується, то часто робить просто необдумані речі. Доходить до абсурду. З перших днів вона показує, що готова повністю дбати про свого коханого: приїжджає аби навести лад у квартирі, пере, готує, виносить сміття, а ще й часто купує продукти за власний кошт. Так, вона хоче привернути увагу до себе, показати, що вона вже самостійна і може розпочинати сімейне життя. А чоловік у такі моменти пасивно живе, огорнутий у вашій увазі і навіть не думає робити щось подібне для вас.

Та все ж, я переконана, що саме такі халепи трапляються у нашому житті через те, що ми не навилися чекати. Ми не вміємо вичікувати правильного моменту. 

У юні роки ми не до кінця розуміємо хто нам потрібен для того, аби прожити довго щасливе життя, тому часто робимо помилки, зв’язуємо життєві моменти не з тими людьми. Отримуємо дуже цінний досвід і часто глибокі рани на душі.

Не варто забувати і про те, що дуже багато кому за 50 років, а вони досі живуть без кохання, тобто без своєї другої половинки.

Відповідь коротка: раніше вони не змогли дочекатися саме тої людини, яка потрібна для життя, зустрічалися та були з кимось просто для того, аби не бути самотніми, а зараз – вони одні, бо їхнє від них вже пішло. Часто вони впадають у депресію, сумують і вважають, що марно прожили своє життя.

Та я радію за тих, хто ніколи не здається і не впадає у відчай. Повірте, що навіть у 60 років потрібно знаходити причини для того аби радіти своєму дневі та розвиватися

Хтось буде займатися своєю улюбленою справою, жадати розвитку і на якійсь конференції, чи офлайн зустрічі знайде однодумця у якого і закохається. Хтозна, що нас чекає у наступну хвилину, тому розчаровуватися взагалі не можна!

Вірте у те, що доля підготувала для вас правильну людину на яку просто потрібно почекати.

Саме ця людина варта вашого чекання та терпіння.

А як ви вважаєте: кожен має шанс на щастя?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Anna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector