Так хочеться домашнього борщу чи котлет, ласки, теплого слова, але біля мене гора немитого посуду, порожній холодильник і абсолютно не хазяйновита дружина.
Насправді це мій другий шлюб. Вперше я одружився з Наталею – скромна, добра, завжди усміхнена, але проста. Вона носила зручне взуття і джинси, часто збирала волосся у пучок. Я хотів бачити біля себе яскраву жінку, тому коли побачив Віку закохався з першого погляду. Здавалося, що ця красуня – ілюстрація моїх найпотаємніших бажань.
Мені вже не потрібні були ні борщ, ні котлети, ні турбота Наталі. Я прийшов додому і оголосив дружині про розлучення:
– Зрозумій, я покохав іншу.
Вона не влаштовувала мені істерик, навіть не крикнула. Лише спокійно перепитала як будемо вирішувати питання з квартирою, майном.
Мене вразила ця спокійна поведінка Наталі. Але перепитувати чому так я навіть не став.
Так я почав життя с Вікою. Спочатку ця жінка викликала у мене лише захоплення. Але як виявилося, наш сумісний побут став не таким райдужним.
Уся річ у тому, що постійна зайнятість Віки, яка мене спочатку приваблювала, виявилась неабиякою проблемою у сімейному житті. Вона ніколи не готувала нічого важчого за яєшню. Більшу частину часу моя друга дружина проводила десь на зустрічах, у салонах чи на різних світських заходах.
А коли Віка таки залишалася вдома, то все одно нічого не робила. О навіть зараз, я зайшов на кухню і, що я бачу? Моя дружина лежить на канапі і переглядає якийсь модний журнал. Посуд брудний, раковина повністю забита. У ванні купа замурзаного одягу.
На плиті жодної страви. У Віки сьогодні детокс. Вона п’є кефір і насолоджується легкістю.
А я?
А мені доводиться самому собі відварювати пельмені. Аби зовсім не померти з голоду.
І чого мені не вистачало у першому шлюбі?
Зараз я вже розумію, що треба було не міняти одну жінку на іншу, а просто допомогти своїй партнерці щось змінити. Моя Наталя теж змогла б гуляти на підборах і ходити по ресторанах. Але я замість того аби попросити її, відвести кудись, просто пішов.
Це найбільша омана, що колись поряд з вами буде ідеальний партнер. Ні, так не буває. Кожен з нас має свої недоліки. Питання в тому чи зможете ви ужитися разом і побудувати міцний союз.
Я розумію, що вже нічого змінити не зможу. Наталя ніколи не прийме мене. І, якщо говорити чесно, правильно зробить. Не можна так просто пробачити людину, яка тебе зрадила. Я не знаю, чи будемо ми разом з Вікою далі. Вона, як виявилося, зовсім не те, що мені потрібно.
А як ви вважаєте: чи можна повертатися до колишніх?
