Внучці Богдани Денисівни заледве виповнилося два з половиною роки. Невістка покинула роботу через декрет, але все одно бідкається, що нічого не встигає. Сваха на допомогу не біжить, бо живе далеко від дітей. Зате свекрусі не пощастило жити ледь не через один будинок від молодять. У найскрутніші миті всі обов’язково звертаються саме до неї.
Але такі прохання бувають не часто.
Перший рік невістка взагалі нікого до малечі не підпускала. Це тільки тепер вона зачастила до свекрухи.
– У суботу син з невісткою на весілля йдуть до знайомих. Просили мене посидіти з дитиною. Ну, я внуча люблю, тому погодилась. Привезли вони Яринку, а разом із нею – інструкцію на трьох аркушах. Ніби не про дитину говоримо, а про хитромудрий гаджет якийсь. Там мені все розписали: коли і чим годувати, як кашу варити, у що одягати. Так, ніби я вперше з дітьми справу маю.
З немовлям Богдана Денисівна навряд чи залишилася б, але Яринці майже три роки. Це трохи полегшує завдання. У цьому віці діти саме такими цікавими стають. З ними вже можна і почитати, і побалакати. Взагалі старенька дітей любить. Та й своїх якось виховала. Тож для чого діти залишили інструкцію, пенсіонерка зовсім не розуміла.
– Такі смішні. Думаю, що в мене власної голови на плечах немає. Я за чужими правилами жити не звикла. Тим більше у своєму домі. Тому звіряти все з інструкцією я не збиралася. Якби в дитинки алергія була якась чи вона хворіла, що ліки по рецепту давати слід, але ж ні – здорова і весела! Все добре! То чому мені не доглядати за неї так, як вмію сама? Це невістка дурницями займається.
Подруги пенсіонерки бідкаються: до них також онуків призводять, але про інструкції вони чують вперше. Це ще більше підбурює Богдану Денисівну. Тепер жінка вважає, що рідні діти їй не довіряють. Але тоді навіщо привозять дитину? Могли б не їхати на весілля, бо немає з ким залишити доньку. От і робили б усе за своїми правилами.
– Це невістка вигадує, бо не має чим зайнятися. От вийшла б з декрету, повернулася до роботи і ніякі інструкції в голову не лізли б! А то роздуває з мухи слона. Їй до реального життя повертатися час. Я у її роки таких дурниць не вигадувала. Ніколи було. Не те, що вона зараз. Мені з дітьми ніхто не помагав, а в мене їх двоє було. У неї ж одна доня. Тож слід повертати дорогеньку до світу цього, щоб більше не вигадувала мені нісенітниць усяких.
А що про інструкцію до дитини думаєте ви?
Як відреагували б на подібне?
