– Андрію Віталійовичу, будь ласка, допоможіть мені! – благала жінка лікаря.
У палаті лежала її дитина, яка буквально помирала на очах.
– Я не можу цього зробити, – заявив чоловік. – Оперувати мені заборонено через руку. Зрештою, тут і умови не ті.
Але він не мав права відмовити, бо це б означала лише одне…
На лікарняному ліжку лежав Михайлик. Він був під’єднаний до десятка проводів, які забезпечували йому життєдіяльність. На моніторі здригалася зелена смужка, яка свідчила про те, що серця хлопця ще б’ється.
Але пульс був ледь відчутним. Тиск падав. Довести до міста було непосильним завданням. Можливо, вертоліт став би виходом з ситуації, але здійнялася буря, яка знищила всі надії.
– Андрій Віталійовичу, – звернулася медсестра, яка прекрасно знала про минуле цього лікаря. Він був професіоналом у нейрохірургії, поки аварія не перевернула його життя. Лише він міг врятувати хлопця сьогодні…
– Я не можу цього зробити, – продовжував наполягати він. – Я більше не оперую…Остання операція…зап’ясті…Я не впорався і відійшов від справи!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Хлопцю ставало дедалі гірше. Мати не могла стримати своїх сліз. Проти них був час, погодні умови і собака…
– А що тут робить собака?!
Замість відповіді пролунало жалібне скавуління. Чорний лабрадор намагався за будь-яку ціну потрапити в палату Михайла.
– Це найкращий друг мого Михайлика, – зі сльозами мовила матір.
Всі замовкли. Зрештою моторошну тишу порушили слова лікаря:
– Готуйте операційну.
А в голові чоловіка сплили спогади дитинства. Він разом з батьками їхав в машині. Аварія. Дорога була надто слизькою. Операційна. А поруч Найда. Вірна собака сім’ї. Вона скавуліла і не знаходила собі місця, поки батько лежав в палаті. Молоденькому лікарю не вдалося впоратися зі складною операцією. Не було досвіду.
Через декілька днів на той світ відправилася й Найда.
Після цього маленький Андрюша підійшов до матері і сказав:
– Я стану нейрохірургом. Найкращим! Я мушу виконати обіцянку, яку дав Найді.
Як він міг про це забути?
***
В операційній загорілися лампи. Зап’ясті болять, пальці ледь згинаються…Нічого, він впорається. Щоправда, травма складна. Тиск падає. Головне, щоб не виникло набряків. М’які тканини пошкоджено. І кістку потрібно збирати заново. А ще судини…
Асистенти стояли навколо столу і спостерігали за тим, що відбувається. Така картина для них була рідкісним явищем. А для нього? Раніше він зробив десятки успішних операцій, а після однієї невдачі здався. Навіщо він тоді все кинув і переїхав? Рука продовжувала нити. В голові виринали спогади про Найду. Лабрадор цей також був вірним другом.
Важко тримати затиск, бо пальці звело. Але ще трохи. Скоби. Фінішна пряма. Михайло, головне тримайся.
Зрештою час усміхнувся хлопчику і його родині. Прилетів вертоліт.
***
– Андрію Віталійович, до вас прийшли, – повідомила усміхнена медсестра.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Увесь персонал радів, адже видатний нейрохірург нарешті повернувся. Тепер усі дітки в надійних руках. Вони мають шанс на порятунок.
– Через декілька хвилин буду. Мені ще потрібно Макара оглянути.
Хлопець лежав неподалік в палаті. На вигляд він був смішним та веселим. Руде волосся і зелені очі привітно зустрічали лікаря, якого малий кликав дядьком Андрієм. Вони з класом приїхали на екскурсію і він через неуважність впав з другого поверху. Голову дитини довелося по шматках збирати. Та Андрій Віталійович впорався з 8-годинною операцією. Рука практично перестала нити.
Добре, що він отримав стимул повернутися до своєї професії. Він забув про свою обіцянку, але чорний лабрадор зміг нагадати йому. Цікаво, як тавм він разом з Михайликом поживають.
– Дорогенький Андрію Віталійовичу!
Раптом лікар побачив перед собою давніх знайомих, про яких щойно згадував.
– Привіт, Михайлику! Здрастуйте, Наталю! Вірний, ти теж тут? Як вас сюди занесло?
– Не хвилюйтеся, зі здоров’ям все в порядку, – одразу попередила жінка.
– Ось! – не витримав і перебив Михайлик.
Хлопчик витягнув з-за пазухи милий чорний клубочок.
Лікар взяв цуцика на руки.
– Це Вірний знайшов його. Ви тільки не гнівайтеся, що ми так без дозволу. Ми спочатку його собі хотіли залишити, але коли вас вчора показували по телевізору, то Вірний за шкурку підносив цуцика до екрана. От ми й зрозуміли, що потрібно їхати…
– Дякую вам! Я вже давно мріяв про собаку, але ніяк не наважувався. Назву його Стимулом! Або Тімка, якщо лагідно.
На які думки вас наштовхнула ця історія?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Свекруха мене, як невістку, відразу не сприйняла. Затялась, сказала, що навіть на наше весілля не прийде. Слова свого дотримала. В ту суботу, коли ми з чоловіком побрались, вона пішла копати картоплю
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Пропустила весілля дітей, бо заробляла їм на життя. А вони мені ще й як віддячили
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Все, що вам потрібно знати про відносини з дівчиною, яка довгий час була самотня
