Сергійко радісно вибіг зі школи зі своїми друзями. Їх тоді відпустили з кроків трохи швидше, тому можна погуляти разом у сусідньому парку, якраз погода була хороша ще й п’яниця – попереду вихідні! Мама ще годину точно буде на роботі.
Раптом його хтось міцно схопив за руку, що хлопчик ледь не впала. Незнайома жінка стояла поруч та мило посміхалася:
– Привіт, сонечко. А я подруга твого тата. Він до мене дзвонив та просив тебе забрати зі школи, бо затримається. Ходімо – та почала легко тягнути до великої чорної машини. За кермом сидів доросли бородатий дядько в окулярах.
У школі дітям на уроках охорони здоров’я розповідали про такі випадки. У світі є багато поганих людей. Тому Сергійко сильно штовхнув незнайому жінку та почав хутчіше бігти назад до школи. Та ще й гукав на допомогу старших. Жінка, здається, налякалася, адже до неї почали підбігати охоронці, тому миттю заскочила в машину та поїхала.
Тоді зателефонували до батьків хлопчика. Вони швидко приїхали та вже хотіли викликати поліції, але саме у той день камери спостереження не працювали. А охоронці подумали, що та незнайомка – мама учня, тому й пропустили.
Але Сергійко виріс без батька. Він покинув маму ще до його народження. Тому й таке незвичне прохання незнайомки його насторожило. Мама хлопчика ще довго била на сполох, адже могло статися щось погане з її сином. Куди ж дивилися охоронці школи та про яку безпеку може йти мова, якщо така ситуація трапилася? Зателефонувала у поліцію та написала заяву. Можливо, що хтось допоможе зловити таку лиходійку.
Це вже не вперше. Тому зараз Сергій щодня чекає маму, щоб та його забрала зі школи.
А ви довіряєте керівництву школи та її методам безпеки?