Не потрапляйте в пастку «розмовного нарцисизму».
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Кілька років тому у моєї подруги раптово помер батько. Я зустріла її, коли вона сиділа на лавочці біля нашого офісу і дивилася незрячим поглядом кудись в бік горизонту. Вона була дуже засмучена, її звичний світ тільки що розлетівся на частини, і я не знала, що б такого сказати їй, щоб хоч трохи її підбадьорити.
Тепер розумію, що тому, хто сумує, чия душа оголена, і хто гранично уразливий, дуже просто сказати щось неправильно. Не так і не доречно. Знаєте, що я зробила? Як повна дура, замість того, щоб втішити її, почала розповідати їй про своє дитинство без батька. Повідомила їй, що мій тато потонув разом з підводним човном, коли мені було всього дев’ять місяців, і що мені завжди було боляче від цієї втрати, хоча я його зовсім не знала.
Я … я просто хотіла, щоб вона зрозуміла, що вона не одна. Що мені довелося пройти через щось подібне, і я чудово розумію, як вона себе зараз почуває.
Але після того, як я видала їй все це, вона подивилася на мене поглядом, в якому хлюпав біль, образа і щось, дуже схоже на ненависть. А після вона огризнулася: «Ну добре, Селеста, ти перемогла. У тебе ніколи не було батька, а мені хоча б пощастило прожити з моїм майже тридцять років. Тобі набагато гірше, ніж мені. І взагалі чого це я засмучуюся, у мене всього лише батько помер, подумаєш».
Я була в шоці. Мені захотілося провалитися під землю від сорому. І перші ж слова, які я змогла видавити з себе після цього, були спробою виправдатися, що лише погіршило ситуацію. «Та ні ж, – сказала я, – я зовсім не це мала на увазі. Просто хотіла сказати, що знаю, як ти себе почуваєш». І вона відповіла: «Ні, Селеста, не знаєш. Ти й гадки не маєш, як я себе почуваю».
Після цього вона розвернулася і пішла, а я дивилася їй услід, відчуваючи себе повною сволотою. Я підвела свою подругу. Хотіла її втішити і підбадьорити, а замість цього зробила лише гірше. Але тоді, в той момент, я все ще вважала, що вона мене просто неправильно зрозуміла. Думала, що в цей момент вона просто була надто вразливою і кинулася на мене просто тому, що їй хотілося на когось виплеснути свої емоції.
Але правда в тому, що вона зрозуміла мене абсолютно правильно. Вона зрозуміла те, що відбувалося, мабуть, краще, ніж я сама. Коли вона почала ділитися зі мною своїми емоціями і болем, я відчула себе незручно і не у своїй тарілці. Я не знала, що відповісти і вхопилася за тему, яка була мені по-справжньому знайомою і зручною – за себе саму.
Може, на свідомому рівні я і вважала, що намагаюся проявити в її відношенні співчуття і розділити її біль, але насправді я намагалася перемкнути її увагу з її болю і скорботи на мене, кохану. Вона хотіла поговорити зі мною про свого батька, про те, яким він був чоловіком, і чому їй його тепер дуже не вистачає. Хотіла поділитися з мною найціннішими, найпотаємнішими спогадами про нього, щоб я могла оцінити всю величину її втрати. А замість цього я, по суті справи, попросила її заткнутися і послухати про трагічну смерть мого батька.
Але … з того дня я почала помічати, як часто відповідала на чужі історії втрат, болю і страждань історіями з власного життя. Мій син розповів мені про те, що посварився з одним хлопчиком, а я занурилася в спогади про те, як посварилася зі своєю найкращою подругою в коледжі. Коли колега потрапила під скорочення кадрів, я дуже довго розповідала їй, як мені було непросто знайти нову роботу, коли пару років тому мене звільнили з минулої роботи.
Але коли я почала приділяти більше уваги тому, як люди реагували на мої спроби «співчувати» їм подібним чином, зрозуміла, що результат мого поділу з іншими людьми власного досвіду сильно відрізнявся від того, на який я сподівалася.
Всі ці люди хотіли, щоб їх вислухали, по можливості не перебиваючи. Хотіли, щоб я усвідомила, через що саме їм довелося пройти, і підтримала їх морально. А замість цього я змусила їх вислуховувати і мало не жаліти мене саму.
Соціолог Чарльз Дербер описав тенденцію говорити про себе, ведучи розмову на будь-яку тему, як «розмовний нарцисизм». І цей «розмовний нарцисизм» є проявом нашого прихованого бажання заповнити собою всю розмову, стати в ньому основним оратором, і перемкнути тему так, щоб вона мала відношення перш за все до вас.
В основному це бажання є важко вловимим і підсвідомим. Дербер пише, що розмовний нарцисизм є «ключовим проявом домінантної психології, що прагне до отримання чужої уваги будь-якою ціною. Він проявляється в будь-яких розмовах – серед друзів, родичів і навіть колег. Популярність літератури, що вчить читачів слухати своїх співрозмовників, і справлятися з людьми, які постійно говорять тільки про себе, свідчить про його сильну поширеність в повсякденному житті».
Дербер описує два основних види реакцій на слова співрозмовника в будь-якій розмові: реакцію «перемикання уваги» і реакцію підтримки. Перша реакція намагається переключити увагу співрозмовника на вас, а друга дозволяє вам його підтримати. Ось простий приклад того, як саме відрізняються ці реакції:
Реакція «перемикання уваги»
Мері: Я сьогодні так сильно зайнята.Тім: Ой, я теж дуже втомився, треба ще стільки всього переробити.
Реакція підтримки
Мері: Я сьогодні так зайнята.Тім: Чому? Багато роботи навалилося?
Або ось ще один приклад:
Реакція «перемикання уваги»
Карен: Мені потрібні нові туфлі. Марк: Мені теж. Ці вже каші просять.
Реакція підтримки
Карен: Мені потрібні нові туфлі.Марк: І правда. Вже якісь собі пригледіла?
Реакції перемикання уваги – чітка ознака розмовного нарцисизму. Вони являють собою спроби переключити увагу співрозмовника з його власних проблем на вас. Але реакція підтримки надихає вашого співрозмовника, підштовхуючи його до того, щоб продовжити розповідь. Вона дає йому зрозуміти, що ви його слухаєте, і вам цікаво дізнатися все до кінця.
25 чарівних котиків, яких природа обдарувала чимось особливим нам на захоплення
Перше, на що ви звернете увагу на картинці, розкриє всі таємниці вашої особистості
“Мамин синочок! Справжній невдаха”, – кричали однокласники, коли Сашко прийшов на випускний з матір’ю
4 явні ознаки того, що ви, нарешті, зустріли споріднену душу
Мама нареченої сама з підносом по гостям пішла, подарунки збирати. У кожен конверт заглянула, всіх, хто мало поклав присоромила. А потім почалося веселе життя, ну і витримав молодий не довго
Чому в жодному разі не можна запивати таблетки чаєм або газованою водою
Вранці зателефонували з лікарні. Я почув лише одне слово: «Приїжджайте!» і світ розсипався на шматочки
Тут тільки дві правильних відповіді, і лише один з тисячі зможе назвати обидві…
Ознаки, які вказують, що ти переросла свої відносини
“Нелюбов — це коли не помічають…”
Через п’ять місяців після весілля у них уже була Полінка, ось тоді то баби, та кумушки місцеві і підрахували, що дев’ятий місяць від кінця терміну припав на Вітьчину службу в армії
Ось це атмосфера! Новорічні фотографії з нашого дитинства
Смішні анекдоти
Дивіться, як собаки реагують на несправедливість. Коли в родині з’являється кілька улюбленців відразу починається справжнісінька війна за лідерство в будинку
Тисяча і одна ідея для легкого та ніжного манікюру. Мистецтво нейл-арту багатогранне і невичерпне
Люди, які не здогадуються про те, що роблять щось не так
Дивні погляди наших жінок – побутовий мазохізм
У цей морозяний грудневий понеділок, в житті Максима трапилося те, що перетворило його серце в понівечену ганчірку. Йому здавалося, що його життя більше немає жодного сенсу
Вірний пес подолав 160 кілометрів, щоб знайти людей, які його колись врятували
