Терентію виповнилося сімнадцять років, а його матері – шістдесят. У дитинстві він не звертав уваги на таку велику різницю, але зараз він вважав свою маму старою. Через це у хлопця з’явилися комплекси, які виливалися у постійні сварки і конфлікти. Проте все змінилося після однієї розмови з сусідом.
Того вечора хлопець вкотре не ночував вдома. Напередодні вони з мамою полаялися. Терентій сказав, що вона йому набридла і пішов геть, гримнувши дверима.
Окрім того, що він соромився своєї старої матері, його не влаштовувало й власне ім’я. Воно викликало багато насмішок зі сторони однолітків. У підлітковому віці хлопець навіть придумав собі прізвисько Теренс.
Юнацький максималізм штовхав сина на постійні конфлікти і необдумані вчинки, які мали на меті образити маму якомога сильніше. Йому здавалося, що саме вона винна у всіх його невдачах. Він дорікав жінці, що вона так пізно народила його і винив у відсутності батька.
Після першої проведеної ночі в приятеля, Терентій вирішив повернутися додому по деякі речі. У квартирі він не застав матері і подумав, що вона вийшла в магазин за продуктами. Хлопець почав пакувати рюкзак, але його перервав дзвінок у двері.
На порозі його чекав сусід дядько Ігор. Він накинувся на юнака з кулаками і погрозами. Чоловік розповів, що його мама після скандалу потрапила в лікарню. Зараз вона у важкому стані і лікарі боряться за її життя. Потім сусід розповів те, що назавжди змінило думки Терентія.
Виявляється, увесь цей час хлопець жив з прийомною матір’ю. Жінка знайшла його покинутим на вулиці. Тоді малюкові було всього два роки. Поліція не змогла відшукати біологічних батьків, а віддавати хлопця в дитячий будинок жінці не хотілося.
Саме тому вона вирішила усиновити Терентія. Проте через відсутність повноцінної сім’ї це було не легко. На щастя, всі сусіди написали письмову характеристику про майбутню матір і органи опіки дозволили оформити документи.
Дядько Ігор зізнався, що він був одним з тих, хто відмовляв сусідку від такого рішення. Він казав, що зайва відповідальність і морока їй ні до чого. Проте жінка у своєму рішенні була категоричною і непорушною. Одним словом, хлопцеві має бути соромно за таке ставлення до матері.
Коли дядько Ігор пішов геть, Терентій розплакався.
Він зрозумів, що матір завжди любила його і бажала йому лише найкращого. Вона дала нерідній дитині дах над головою, оточила турботою і робила все можливе, щоб син ніколи ні в чому собі не відмовляв.
Терентій вирішив не гаяти часу. Він схопив все необхідне і помчав в лікарню. Незважаючи на неприймальні години, хлопець зміг домовитися з медсестрою про візит. Мама зраділа, побачивши в палаті свого сина. Вона міцно його обійняла і притулила до серця.
Юнак вибачився за свою поведінку. Тепер він розуміє, що вік його мами ніяк не впливає на рівень її любові. Терентій відчував до неї невимовну вдячність і радів, що вона є у його житті.
Чи правильно вчинив сусід, коли розповів хлопцеві всю правду?
