Вікторія поспішала з роботи додому. Сьогодні мав бути незабутній вечір для неї і її чоловіка. За святковою вечерею вона повідомить, що нарешті вагітна.
На шляху додому дівчина заскочила у супермаркет, купила всі необхідні продукти. Виходячи з нього їй на мить здалося, що вдалині вона побачила машину чоловіка і як молода дівчина сідає у неї.
– Що за нісенітниця? – подумала Віка і спостерігала, як машина їде з парковки. – Здалося, напевно!
Щоб все було ідеально Вікторія зробила зачіску та ніжний макіяж у салоні. Підготувала нову сукню. Та і страву вона приготує не таку, як завжди.
Коли вже все було готове, то Віка почала згорати від нетерпіння, а чоловіка все не було. Вирішила йому подзвонити:
– Алло! Ну ти скоро? У мене для тебе сюрприз!
– Вікторіє, мене сьогодні не буде.
– Що? Щось сталося? Ну не мовчи!
– Я не хотів говорити це телефоном, але доведеться. Нам потрібно розлучитися. Я зустрів іншу, розумієш? Ми разом вже другий місяць. Я зрозумів, що поспішив, коли одружувався з тобою. Вибач.
Віка остовпіла від почутого і не могла промовити ні слова.
– Тож тобі доведеться шукати собі житло. Оскільки квартиру нам купили мої батьки, ти нічого не матимеш з неї. Тижня тобі буде достатньо, щоб переїхати? Алло, ти ще тут?
Віка вимкнула телефон. А перед очима спогад про машину. Виходить їй не здалось, тоді справді сідала його нова любов. Та і говорити про дитину вже не було сенсу. Навіть, якби він і передумав, та Віка не хотіла, щоб з нею залишалися через жалість.
Вона не стала чекати тижня. Одразу зібрала усі свої речі й перевезла їх до батьків. У селі здивувалися її приїзду, але і були раді бачити.
Тому, що це був лиш початок вагітності Віка вирішила влаштуватися на роботу у місцевій школі. Вона не помилилась у тому, що там завжди бракує педагогів. Їй доручили організацію різних заходів. Віка швидко знайшла підхід до дітей та влилася у колектив.
Одним із її колег був молодий програміст Олег. Після навчання та практики у місті він захотів попрацювати у маленькому селі. А це для маленької школи дуже цінно.
– Привіт! Допоможеш мені з ноутбуком, я не можу скачати програму, не розумію, що роблю не так? – попросила якось Віка.
– Звісно допоможу. Я зайду до тебе після обіду.
Між молодими людьми одразу зав’язались дружні відносини. Здавалося, що вони давно знали один одного та могли говорити про все на світі. Коли настав час Вікторії йти у декретну відпустку, то Олег погодився відвезти її до районного центру, щоб оформити всі документи.
По дорозі у них спустило колесо. Коли Олег міняв шину Віка насолоджувалась природою навколо. Раптом хлопцю впав ключ і дівчина хотіла допомогти його підняти. Їхні руки торкнулися. Та Олег ніжно приклав її руку до своїх грудей.
– Вибач, Вікторіє, я давно мав тобі зізнатися. Звісно не за таких умов.
– Що сталося? – здивувалась дівчина.
– Я кохаю тебе! Практично після нашого першого знайомства я не можу не думати про тебе. Я хочу, щоб ми були разом. Ти вийдеш за мене?
– Але ж я вагітна. І ця дитина не твоя.
– Я знаю. Але це не має значення. Я люблю її так само як і тебе.
У цю мить Вікторія зрозуміла, що її почуття до Олега не обман. Вона погодилась вийти за нього. Дитину вій записав на себе. Тепер це одна з найщасливіших сімей на землі.
А як би ви вчинили на місці дівчини?
Фото з відкритих джерел
