Даша знову прийшла додому, коли було темно. На годиннику десята вечора, дівчина повернулась з навчання. Мати вже хвилювалась, та коли побачила, що принесла дочка, то не втрималась:
– Чому ти так довго? Знову були додаткові пари? І що це у тебе за пакети?
– Так, знову. – якось невпевнено посміхнулась дочка.
– Ти мене не дуриш? А то я зразу бачу, коли ти щось приховуєш. І що у тих пакетах?
– Мамо… – зітхнула Даша. – Я давно хочу тобі зізнатися, але боюся, що ти розсердишся.
– Боже, що сталося? Ти мене так не лякай! В університеті щось? Я ж бачу, що ти якась сама не своя!
– Спокійно! Я принесла тобі подарунок!
– Який ще подарунок? Мені не потрібні подарунки. Все про що я мрію – твій диплом про вищу освіту. Та і звідки у тебе гроші на це, я ж даю останнє, що в мене є тобі на обід.
– Годі. Я не принесу тобі той клятий диплом. – Даша втомлено сіла на стілець.
– Як це? Жартуєш чи що? Принесеш, принесеш, от побачиш. Ще недовго залишилось. Потерпи.
– Не жартую. Минуло вже два місяці з того часу, як я забрала документи звідти.
– Як забрала? Що ж ти робиш зі мною? Зараз як серце схопить! І ця твоя віддяка за все, що я для тебе зробила?
– Мамо… – видихнула Даша.
– Я в курсі, що я твоя мама! А ти усвідомлюєш яка ти дочка? Ти знаєш, що я виховую тебе сама і вже витратила купу грошей на твою освіту. З п’яти років я водила тебе на музику, щойно як хтось сказав, що з тебе вийде співачка. Боже, а скільки мені коштувало те піаніно, що зараз пилом припадає! Давай, порахуй!
– Ти ж навіть мене не спитала! Я не просила робити це для мене! – Даша намагалась виправдатись, але розгнівану матір вже було не зупинити.
– Не просила вона! Та я за твою щасливу долю поручилася! Хотіла, щоб успіху добилася!
– Невже ти не розумієш, що в мене немає таланту до музики! З мене не вийде співачка!
– Як немає! Тобі ж подобалось! Якби не подобалось, то ти б не мовчала.
– А ти не хотіла вірити в це. Ти вірила в те, що хотіла тільки ти.
– Хіба це погано? З твоїми даними ти станеш відомою!
– Не стану мамо! В мене немає цих даних!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Розуму в тебе немає! Я оплачую твоє навчання, а ти вирішуєш його покинути. Оця я подяку отримала, слів нема.
– Мені набридло витрачати час на, що мені не по душі. Мені соромно від думки, що ти все моє життя витрачаєш гроші тільки на мене. Розумієш про що я?
– Ні! І чому це тобі соромно? Що за дурниці такі? Моє завдання як матері – дбати про тебе!
– Дбати, але ж не настільки! Поглянь на своє пальто, якому років 10. Ти продовжуєш ходити в ньому на роботу.
– А що з ним не так? Гарне пальто, якісне.
– Ні, мамо. Придивись уважніше! Ти надто багато жертвувала для мене. Ти геть не дбаєш про себе, про свій вигляд. Коли ти востаннє була у салоні краси?
– До чого тут салони краси, коли на кому твоє навчання. Ось що дійсно важливе, а не якесь там пальто! І твоя доля.
– А як же твоя доля? Як же твоє щастя? Я подумала і вирішила, що сьогодні ти викинеш те пальто! – Даша нахилилася до пакета, щоб дістати подарунок.
– Що це? – дивувалась мати.
– Твоє нове пальто! Приміряй! Воно так тобі личитиме!
– Я не можу! Звідки ти взяла гроші на нього?
– Я працюю менеджером в одному магазині одягу. Точніше продавцем одягу. І мені там дуже подобається!
– Яким ще продавцем. А як же твої заняття?
– Я ж кажу, що у моєму житті більше немає неулюбленого університету.
– Але, Дашо… – мало не плачучи промовила мати.
– Мамо! Все буде добре! Тепер я подбаю про те, що ти ні в чому не потребувалась. Я хочу, щоб ти знову виглядала справжньою красунею.
– Чому ти не розумієш, що тобі потрібно вчитися?
– Я вже навчилася! За ці всі роки я добре засвоїла твою важку працю на двох роботах і все заради мене. Тепер буде по-іншому! Тому, прошу, поміряй це пальто. – усміхнулась Даша.
– Я не хочу його міряти. Це дуже несподівано!
– Будь ласка!
Мати таки погодилась і оділа пальто. Тоді глянула на себе в дзеркало і посміхнулась.
– Справді гарне!
– Егеж! А ти кажеш, що у мене таланту немає! Є!
– І який же?
– Любити тебе! Ти найкраща!
Як вам вчинок Даші? Чи правильно вона зробила?
Фото з відкритих джерел
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
