Це був звичайний зимовий день. Я проїжджав вже енне село і зачаровувався красою нашою природи, як раптово побачив щось дуже не зрозуміле для себе. Зупинивши авто, я вийшов, аби подивитися ближче. Це лежала собака.
У неї був дуже розгублений погляд, вона ледь дихала, але все ж боролася за своє життя, а біля неї було ще малесеньке цуценятко, яке теж не дуже добре виглядало.
Їхня шерсть була дуже брудною, мені навіть здалося, що хтось вилив на них нечистоти, а ще й ошпарив окропом, адже були виразки. Я не міг просто дивитися на них, мимоволі пішли сльози, адже я не розумію людей, які дозволяють собі знущатися зі слабших за себе.
Вирішив, що терміново маю рятувати цих прекрасних собак. Підняв спочатку маму – відніс у машину, а коли повернувся за малюком, то відчув таке тепло, адже цуцик вперся в мене і не хотів відпускати.
Відвіз їх до хорошого ветлікаря, кий був шокований побаченим, адже це були породисті собаки.
Ветлікар сказав, що у моїх нових друзів все дуже погано зі здоров’ям, адже вони вже давно нічого не їли і не пили. Їх там помили, привели до повної краси, залікували виразки на шкірі, а я тим часом побіг і купив усе необхідне для того, аби собакам було комфортно жити у мене.
Цілу добу мої друзі спали, а потім почали трошки їсти, звикати до нового життя.
Минуло два місяці, тепер вони дуже красиві, їхня шерсть виблискує, навіть шрамів не залишилося.
І я дуже радий, що їх мені подарувала доля, бо саме про хаскі я мріяв з дитинства, а тут аж дві.
Ніколи не розумів і не буду розуміти людей, які можуть зробити щось погане для тварин. Вони ж безпорадні перед людьми, для чого їм робити боляче?
А ви любите тварин?
