Тоді відчинилися двері я і почула, як хтось переступив черед поріг нашої квартири.
– Здрастуйте, я ваша тітка Орися!
Думала, що це просто жарт або ж пані переплутала квартири. Але ні. Вона проводжувала посміхатися й стояти у прихожій кімнаті. На вигляд й було 55 років, низенька й тлустенька.
– Перепрошую, але ви щось плутаєте. Чия ви тітка?
– Та от Ірина Семенівна моя сестра, я знаю, що тут живе мій племінник Андрій.
Тоді я зателефонувала чоловікові. Можливо, він знає, що тут за цирк відбувається. Але не стала тримати родичку на порозі, запросила до кімнати й запропонувала чай з ввічливості.
Виявилося, що моя свекруха пані Ірина запросила у гості сестру Орисю. Але так, як у них зараз вдома ремонт, то відправили її до нас. Немов тут готель безкоштовний для всіх родичів!
Звісно, що мене ніхто навіть не запитував чи попереджав. Та й Андрій забув сказати чи пані Ірина думала, що я сама про все здогадаюся – не знаю. Але ввечері на чоловіка чекає серйозна розмова. Кінці кінців, це моя квартира та я сама буду вирішувати, хто буде тут жити.
На щастя, пані Орися виявилася досить приємною жінкою. Приїхала у гості не з порожніми руками. Привезла домашні помідори та огірки, кабачки, картопельку й декілька баночок варення – мої улюблені ласощі. Вирішила віддати жінці нашу кімнату, а ми якось будемо тіснитися в залі на дивані. Андрій повернувся пізно, майже вночі. Та і я спати хотіла, тому розмову відклала на завтра.
Зранку прокинулася від ароматного запаху пиріжків. Пані Орися вирішила так віддячити й приготувала нам сніданок. Накинула на себе халатик та пішла до кухні.
– Ой, ти так рано прокинулася! Вибач, якщо розбудила. Я бачила, які ви втомлені вчора була й ось вирішила приготувати вам домашні смаколики. Вже чайник закипів, зараз тобі чай зроблю. А потім маю справи, треба у поліклініку бігти.
Чесно кажучи, я не люблю та не сприймаю таку допомогу, коли хтось господарює на моїй кухні. Але була приємно вражена поведінкою тітки. Вона навіть до моїх продуктів у холодильнику не доторкнулася, а пішла у магазин та купила все необхідне – борошно, цукор, яйця, молоко.
А потім ще й допомогла мені з дітками, поки я була на роботі. Забрала їх зі школи, нагодувала та уроки зробила. Запрошувала нас до себе у село, адже там чисте повітря, річка поруч та сад великий.
Пані Орися жодного разу мені не заважала. Поки вона гостювала у нас цей тиждень, я на славу відпочила від хатніх турбот. А скоро вона поїхала, адже приїжджала до міста, щоб всі необідні аналізи у поліклініці здати. Ми її провели на потяг та вона ще довго вибачалася переді мною, що так приїхала неочікувано без попередження. Виявляється, що родичі бувають адекватними!
А як би ви відреагували на приїзд неочікуваного гостя?
