Юля спускалась сходами будинку з новонародженою дитиною на руках. З вікна летіли її речі і долинали крики свекрухи:
– Щоб більше тут ноги твоєї не було!
Дівчина подивилась як повільно починає мокнути пуховик, який потрапив прямісінько у калюжу.
Пуховик! Юля підійшла, випхала з кишені паспорт і гроші та попрямувала вперед. Мокрі і брудні речі так і залишила. Юля прийшла до батьків.
– Доню, невже вони тебе вигнали? Та що таке трапилось? Дівчина не дуже хотіла говорити, але пояснити, чому вона тут без одягу з дитиною на руках потрібно.
– Це все через Даринку. Волоссячко у неї руде. А в мене темне і в Ігоря темне. Він з мамою чітко постановив, що я дитину нагуляла на стороні.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Може, мені сходити поговорити з ним? – запропонував батько.
– Ні, нічого не треба. Це уже не спасе ситуацію.
– А ти ж і речей своїх не взяла зовсім.
– Свої взяла. А все решту купував Ігор, от хай тепер підбирає те, що свекруха з вікна повикидала. Якщо воно йому потрібне..
– Мама Ігоря завжди мріяла мати за невістку Віку, а не тебе. Тому так відносилась, мабуть – промовила мама.
– Ну от хай тепер і женить свого сина.
Дівчина намагалась посміхнутись, та у грудях стояв ком. Вона от-от розплачеться.
Коли Юля залишилась наодинці, спогади почали лізти їй у голову.
Пологовий. Виписка. Слова свекрухи.
– Ігорчику, ти подивись на дитинку, у неї руде волосся. Юлька точно десь нагуляла.
Юля думала, що це жарт. Що все, що відбулось – це сон. Вона дивилась на Ігоря, та він мовчав. Він розвернувся і пішов. Повернувся через два дні додому і наказав їй зібрати речі.
Вона не могла повірити. З немовлям на руках він її виганяв.
Свекруха раділа більше всіх . Ходила по квартирі і тішилась, тоді як Юля не знала, що їй робити. Ніяк не могла збагнути: чоловік говорив це серйозно?
– Не дарма кажуть, все таємне стає явним – цитувала приказки свекруха.
Окрім свекрухи, Юлі почали перемивати кісточки усі сусіди. Думали-гадали, від кого вона могла нагуляти дитину. Вони не соромились і запитували маму Юлі напряму. Жінка і не знала, як боротись з цим.
Юля оглянула свою кімнату – нічого не змінилось. Стіл, за яким вона писала уроки, плед, який зв’язала мама, ведмедик, якого подарував тато. Здавалось, нічого не змінилось. Просто тепер у неї є дочка.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
З-за вікна дівчина почула розмову Ірини Василівни з Надією Петрівною, її сусідками.
– Юлька то кого перехитрити хотіла? Дівча ж руде вродилось! От правда, Зінці не поталанило, одразу б Ігор з Вікою одружився і горя б не знав.
Юля різко зачинила вікно. Їй стало боляче це слухати. Чутки у їхньому селі ширились зі швидкістю світла.
Дівчина залізла під ковдру і розплакалась.
В той час Ігор сидів на кухні. До нього підійшла мама.
– Ігорчику, ти чому не спиш? Пізно вже..
– Всяка дурня сниться…
– Ще б пак! Таку зраду пережити. Мій хлопчику бідолашний, все минеться. Давай я відволічу тебе, Вікусю запрошу у гості.
– Не треба її запрошувати нікуди. Волна не потрібна мені, мамо. Я завжди тільки Юлю любив.
– Але ж вона так з тобою вчинила.
– Знаю..Залиш мене на самоті.
Коли Ігор залишився сам, то дав волю своїм почуттям. На його очах проступили сльози. Він згадав момент, коли вперше зустрів Юлю. Їй тоді було 5 років. Потім вони сиділи за однією партою 11 років. А потім вони одружились. Йому не потрібен був більше ніхто. Усе життя вона одна.
Чоловік так і не лягав спати до самого ранку. Вирішив поїхати до свого діда Семена. Старий завжди допомагав порадою. Чоловік все розповів дідусю.
– Руде дівча кажеш? – дід Семене голосно розсміявся.
– А що смішного я сказав? – не розумів Ігор.
– Ходімо, щось покажу.
Дідусь витягнув старий фотоальбом, хоч фото уже були протерті, та те, що побачив Ігор його добряче здивувало.
– Бачиш? – показав дід на жінку з рудим волоссям – Це моя мама. Теж з рудим волоссям.
Ігор чимдуж погнав додому. У нього були питання до матері.
– Ти знала, що моя прабабця мала руде волосся?
– Та до чого тут це?
– Знала чи ні?!
– Знала..
Ігор мовчки вийшов з дому і пішов до Юлі, просити вибачення. Їй було важко пробачити коханому, але за декілька днів вона здалась.
Вони знову почали дити разом. Уже не сварились. А через два роки у них вродився рудий синочок. Назвали на честь діда – Семен.
Як ви думаєте, чи мала свекруха право ручатись в життя сина з невісткою?
Анекдоти для гарного настрою!
Як із домашнього сиру приготувати сирну закуску для бутербродів. Краща за будь-які магазинні аналоги!
Узбецький плов – традиційний і дуже смачний рецепт
Який у вас камінь-талісман в залежності від місяця народження і як він розкриває вашу особистість?
Як швидко і назавжди позбутися від мурах на вашій ділянці
Рецепт випросила у подруги, яка заробляє на випічці. Ідеальний класичний бісквіт готую тільки так
Більшість людей поставилася з розумінням, а інші на мене образилися. Це ж така велика дата!
Пухнасті шкідники, які ніколи не дають нам розслабитися
Мама недолюблювала Славіка. Як він тільки не намагався догодити своїй матері, їй завжди нічого не підходило, чого не скажеш про Олю
17 цікавих фотофактів про все на світі, які корисно знати кожному
Чому люди кричать один на одного? Мудра притча, яка відкриє вам очі!
Я обернувся і почав проходити повз щасливих татусів, які стояли біля пологового будинку і запускали в повітря шарики. Я завжди хотів сина, мріяв про спадкоємця
Неймовірні тривимірні портрети з дроту створює румунський художник
Зося вже багато років працювала у дитячій лікарні, але така історія у них трапилася вперше
Славка до матері моєї в село відправимо. А що? Ми ж з тобою ще молоді – своїх народимо цілу купу
Відчуваючи, як зрадницьки затремтіли мої коліна, а щоки миттєво налилися жаром і червоним кольором, я, мовчки, кивнув. І вона присіла поряд
– Рудий, ти куди подівся? – голосно прокричав дід. – Йди сюди. Кажу, хуртовина буде. Заснув чи що?
Головні помилки, які допускають господині під час приготування варення
«Рафаелло» по-домашньому. Власна фабрика цукерок на кухні
