Я дуже поважаю свою свекруху, вона – чудова жінка, яка ніколи не втручається у наше з Дмитром особисте життя. Валентина Миколаївна часто до нас навідується в гості, але мені такі візити тільки радість приносять.
Я завжди намагаюся пригостити стареньку чимось смачним, у неї вже немає багато сил, аби готувати собі якісь кулінарні шедеври. Того разу вирішила спекти пиріг. Побачила, що мені бракує цукру та молока для начинки. Свекруха люб’язно погодилася піти в магазин і купити все необхідне, поки я займатимусь тістом.
Я витягла з гаманця гроші, віддала Валентині Миколаївні, а сама пошкандибала на кухню. За кілька хвилин свекруха повернулася додому, але мала дуже наляканий вигляд. Кинула на підлогу пакет із цукром і швиденько побігла до ванної кімнати, та ще й двері на ключ замкнула.
Я дуже злякалася, бо не могла зрозуміти, що з нею трапилося. Спершу мені здалося, що Валентині Миколаївні стало погано на вулиці, тож я почала кричати і гримати у двері з усіх сил, мало їх із завіс не зняла, так хвилювалася.
Після кількох моїх відчайдушних спроб витягти свекруху з ванної вона таки вийшла сама.
– Що з вами? Щось трапилося?
Я побачила, що свекруха ховає щось під своїм светром.
– Аліночко, пробач мені, будь ласка, мені так соромно, що я його сюди притягла, але так і не змогла пройти повз.
Після цих слів я почула тихе муркотіння. Валентина Миколаївна відгорнула накидку, і я побачила маленьке руде кошеня.
– Я знайшла його біля магазину. Він був там зовсім сам. Я не могла не допомогти, – продовжувала виправдовуватися свекруха.
Я поглянула на перелякану стареньку, на її нового товариша і мало не розплакалася.
– Ну, що ви! Все гаразд! Як я можу на вас сердитися. Валентино Миколаївно, ви молодець, що його врятували, я б вчинила так само.
– Справді?
– Звісно! Ну, що ходімо годувати вашого малюка? – радісно спитала я.
– Я його вже напоїла в туалеті молоком. На випадок, якщо ти будеш проти, і мені доведеться його віднести назад, – винувато відповіла свекруха.
Я розсміялася і сказала:
– Тоді ходімо, я вас погодую!
Тепер руденький пухнастик живе у нас із Дмитром, а Валентина Миколаївна, коли до нас приходить, приносить своєму улюбленцю гостинці.
Чи розсердилися б ви на свекруху на місці Аліни?
Фото з відкритих джерел
