Так вийшло, що я одна виховую чотирьох дітей

Мій чоловік покинув мене і трьох доньок. У цей час я була вагітна четвертою.

Зараз моїм дівчаткам вже десять, вісім, чотири і два рочки. Наше життя налагоджене. Я маю пристойний дохід. Донечки мені усіляко допомагають, звичайно, у міру своїх дитячих можливостей.

Та тоді, коли колишній пішов я хотіла покінчити життя самогубством. Як я впораюсь сама? Чи зможу дати гідне життя моїм крихіткам?

Усі мої сумніви розвіяв випадок. Чоловік з майна залишив нам стару вантажівку, яка ледь їздила.Та робити було нічого. До магазину пішки з дітьми я б дійшла післязавтра.

Машина завелася. Ми поїхали. Коли завершили покупки, почався дощ. Я трохи засмутилася, адже у машині сильно продуває, але, що поробиш. Головне дістатися дому.

Проблеми почалися одразу. Машина не заводилася. Я намагалася щось зробити. Але, що? 

Голосування також не дало результату. Жодна автівка не зупинилася. Дівчатка сиділи в машині, а я стояла на вулиці і плакала.

Неочікувано біля мене з’явився чоловік. Він тримав великий термос і бутерброди. Виявляється його сім’я тримає кіоск побутових товарів навпроти супермаркету. Вони побачили мене і вирішили допомогти.

Поки ми з дітьми перекушували, рятівник викликав знайомого механіка. Виявилося, що машина несправна. Мене і донечок відвезли додому. 

Я спитала:

– Пане, вибачте. Я не маю грошей аби вам віддячити. Дякую, можливо тоді просто вип’єте чаю? У мене є дуже смачний пиріг.

– Голубко, у мене є лиш одне прохання: займайтеся допомогою іншим. Повірте, це добре і ви зможете налагодити своє життя.

– Дякую вам.

Я виконала свою обіцянку. І тепер я найщасливіша жінка.

А як вам ця історія?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

NastjaZ
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector