Одного разу на зміні, я випадково почув телефонну розмову мого колеги. Він відчайдушно намагався щось віддати, супроводжуючи криками:
– Так заберіть його куди хочете, робіть з ним що хочете, хоч пристрельте, дістав він мене. Мені стало цікаво що ж він так віддає. Після мого запитання, він відповів, що віддає він собаку, точніше німецьку вівчарку. На питання, а що з ним не так, він сказав, що він дебіл, ночами виє, з ланцюга зривається, у дворі від нього шерсть і будинок він не захищає. Мені стало шкода пса і я зателефонував батькові дізнатися чи не треба їм на територію собаку, щоб охороняла.
Минув деякий час, батько передзвонив і сказав, що заберемо собаку на його роботу. Прийшов день Х, ми сіли в машину, взяли з собою бинт щоб зав’язати пащу (їдемо звіра дикого забирати). Приїхали в призначене місце, стояв там мій колега і собака зовсім не схожа на німця, він був обдертий, кругом лізла шерсть, на голові криваві рани, порвана навпіл подушечка пальця передньої лапи, дуже сумні очі, немов ось-ось почне ридати.
У машину застрибнув він сам, ззаду посадили чоловіка сестри, пес агресії не виявляв і спокійно лежав. Після приїзду в свій район міста, було вирішено що потрібно купити псу нашийник, повідець і викупати його, щоб привести в нормальний вигляд. Вдома чекала мама і сестра, обережно визираючи з за рогу, думали, що привезли ми лютого звіра.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Поки ми їздили, мама наварила каші з м’ясом, але поки остигала його їжа, для інтересу дали хліба і напевно ще болючіше було дивитися не на його вид, а на те, як він жадібно кидається на порожній шматок хліба. При нормальній такого собаки 35 кг, в нього було близько 20 (потім його зважували). Поставили йому чашку з їжею, він жадібно все з’їв і ліг в вказане йому місце. Мама взяла його чашку щоб помити і йшла, тримаючи руку з чашкою за спиною. В якийсь момент вона відчула, що чашку хтось відбирає, це був Цезар (так собаку звали) він акуратно зубами забрав чашку з маминих рук, відніс її до свого місця, поклав її і ліг поруч.
Чесно, ми не планували залишати дорослого 5 річного пса німецької вівчарки в квартирі, бо знали, що мама не дозволить (хоча вся сім’я дуже любить тварин і в квартирі жила кішка), але тут її серце здригнулося і вона просто вже не змогла віддати його. Після цього ми його викупали, вичесали і став він схожий на того, ким повинен бути. На наступний день, я радісний повів його до ветеринара, мені дали вказівки як лікувати його рани, купив таблетки від глистів і через 2 тижні пішли на щеплення. У чомусь звинувачувати господарів ми не можемо, можливо, він дійсно тікав і всі рани отримав на вулиці, а можливо і ні.
Після повного одужання, я з ним пройшов курс слухняності. Влітку батьки забирають Цезаря з собою на дачу і немає ніяких сумнівів що він охоронець, до паркану ніхто чужий не підійде. Та ніхто й не буде зв’язуватися з 40 кілограмовою собакою. Живе він у нас уже 8 рік. Цезар переніс 2 операції, перша була пахова грижа, а друга післяопераційні ускладнення, довга реабілітація, як відомо у німців слабке місце це суглоби і ця біда не оминула нас, від старості або від пошкоджень в молодості розвинувся артроз колінного суглоба на одній лапі, але ніхто не сумує і ми його лікуємо.
Зараз вже дідок, батько його називає синок, мама балує по своєму, не розумію як можна було не любити його і віддати такого відданого друга. У ньому, напевно як і в будь-який собаці безмежна любов і вірність і при тому, що утримувати собаку складно, ніхто не може уявити життя без нього. Якщо не всі вдома або батько на роботу поїхав (цілодобово працює) цей день у Цезаря проходить в печалі і він відмовляється їсти зовсім. Ну і на завершення хочу сказати, що через пару років після того як взяли Цезаря, померла кішка, яка прожила в сім’ї понад 18 років.
Напевно це доля, але в нашому під’їзді квартиранти, які орендували квартиру, мабуть, викинули (залишили кошеня). Кошеня годували всім під’їздом кілька місяців, були звичайно і не задоволені люди (все розумію), кошеня шукати ніхто не приїхав, а вже був листопад і все йшло до того, що його б викинули на вулицю. Ця думка не давала мені спокою і тепер ця нахабна пика на прізвисько Єва, живе теж у нас. Люди будьте добрішими до тварин.
Ви б наважилися віддати свого домашнього улюбленця в чужі руки?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
10 ознак того, що ваш хлопець і ваші відносини роблять вас нещасною
