– Ти тільки подумай, вона моїй Тані дзвонить! Це п’ятирічній дитині! – розповідає тридцятип’ятирічна Марина. – Дзвонить, звичайно, на мій телефон, і каже: «Покличте, будь ласка Таню, щось я переживаю за неї і дуже сумую!» – уявляєш? І це всього лише няня! Чужа для нашої сім’ї людина, абсолютно чужа для Тані. А в серпні на її день народження подарувала великого плюшевого ведмедя, якого Таня колись побачила в магазині. А ціна у нього, як у літака, і ця няня не пошкодувала половини свого заробітку! Ким вона себе вважає? Рідною тіткою? Мені це дуже сильно не подобається! Щось тут не так…
Спочатку ця няня дуже подобалася Марині. Вона тривалий час шукала жінку для того, щоб та допомагала їй з п’ятирічною дочкою. Але «та сама» все не знаходилася. І ось, така удача! З’явилася Олександра Василівна, супер-няня, яка всього за пів року навчила дитину читати, а також вивчила з нею багато пісень і віршів. Сама Марина, також як її чоловік знаходиться постійно на роботі, але вдома завжди повний порядок, а дитина задоволена, сита і доглянута.
Але як тільки няня пішла у відпустку з’явилася одна проблема.
– Танічка постійно говорить про цю Олександру Василівну! – задумливо каже Марина. – «А де няня? Чому вона сьогодні не прийшла? А коли вона прийде?» Ми з батьком вже не знаємо як з нею розмовляти.
– Ну добре Таня, вона ще маленька, звикла до цієї няні. Вони ж цілий день разом, з ранку до самого вечора. Адже ми теж колись до вихователів у садочку звикали, також як і до вчителів. Але Олександра Василівна доросла людина! Ще й дзвонить, як себе додому, питає, як там без неї Таня!
На думку Марини, няня повинна знати своє місце і не забувати, що вона лише найнятий персонал, а не член сім’ї.
– Досить їй набиватися нам родичі! У нас їх і так дівати немає куди! – злилася Марина. – Все, що від неї вимагається – ретельно доглядати за дівчинкою! Все інше – зайве! Мені це зовсім не подобається. Знаєш, напевно я почну підшукувати іншу няню.
– Невже ти її звільниш? Ти ж пам’ятаєш, як складно знайти відповідну людину?
– Звільню! Але, розлучимося ми по-доброму. Я її попереджу щоб шукала роботу, до того ж, вона зможе залишитися у нас скільки буде потрібно, поки не знайде нового роботодавця. Я дам їй найкращі рекомендації, але наступного разу буду шукати когось простішого. Знайду таку няню, яка буде ставитися до моєї дитини, як до роботи, і нічого особистого, ніяких уподобань.
Поділіться своєю думкою, чи права Марина? Адже знайти хорошу няню не так просто, в цій справі головне якраз те, щоб людина ставилася до вашої дитини з душею. Однак Марина вважає, що її няня чинить не професійно. А можливо, в ній говорять ревнощі?
То якою все-таки повинна бути ідеальна няня?
