Тетяна довго не могла завагітніти, але в сорок один рік на світ з’явився син, а в сорок чотири й донечка

Тетяна довго не могла завагітніти, але в сорок один рік на світ з’явився син, а в сорок чотири й донечка. 

– Не легко тобі прийдеться! – часто говорили люди. Взагалі жінці багато жорстокого довелося наслухатися.

З дитинства Таню вважали найстрашнішою серед чотирьох сестер. Усі кепкували з її повноти і дрібного обличчя. Проте за натурою вона була надзвичайно доброю. За це рідні любили її.

Поки усі сестри влаштовували своє життя, переїжджали і народжували дітей, Таня була самотньою і нещасною. 

Роки збігали один за одним і жінці здавалося, що вона ніколи не зустріне чоловіка і не матиме власної сім’ї. Близькі й рідні також не вірили в це.

Тетяна залишилася жити в батьківському домі. У неї було своє господарство. Жінка гляділа курей, кіз та качок. А ще у неї були грядки, де вона садила овочі і сад, в якому родили фруктові дерева. Влітку до тітки приїжджали її племінники, а осінню родичі пригощалися сільським урожаєм. Гості завжди просили Таню спекти її фірмовий хліб, який виходив запашним, хрумким і духмяним.

Так вона й жила, не нарікаючи на свою долю.

Проте у Бога були свої плани.

Якось сусіди Тетяни затіяли ремонт. Оскільки чоловічих рук жінці не вистачало, то вона звернулася до робітників за допомогою. Їй потрібно було полагодити дах в сараї, який протікав і поміняти труби в лазні. Один із чоловіків згодився взятися за ці побутові справи.

Саме так в Тетяни зав’язалися стосунки із майбутнім нареченим. Спочатку вони просто дружили, а потім почали разом жити. У тридцять дев’ять років жінка вперше вийшла заміж. Для її обранця це вже був другий шлюб, але дітей у нього не було.

Згодом Таня стала мамою один раз, а потім ще раз. Батьки були раді такому довгоочікуваному та бажаному подарунку долі. Для своїх дітей вони робили все можливе і давали тільки найкраще. У приємних клопотах збігло двадцять років.

Дочка виросла і вийшла заміж. Таня з чоловіком незабаром стануть бабусею й дідусем. 

– Втомилася, дорогенька? – кожного дня запитує чоловік в дружини.

– Трішки, – сміється у відповідь Тетяна.

Вона давно забула про те, що хтось вважав її некрасивою. Та й хіба можна про таке думати, коли тебе люблять і щодня ніжно обіймають?

А як ви ставитеся до пізнього шлюбу й материнства?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector