Траса Київ-Чоп. Того морозного ранку помітив на узбіччі жінку з дитиною. Раптом переселенці? -Допомога потрібна? Поки розглядав пасажирок, відчув сильний удар зліва…

Того холодного ранку на трасу виїхала, схоже, тільки моя машина. Дорога якісна і порожня. Але я завжди їду спокійно. 

До народження дітей я таким свідомим ані близько не був, але тепер, коли позаду мене прикріплене дитяче крісло — совість не дозволяє набирати солідну швидкість. 

Я їхав, милувався пейзажами і уявляв, як нарешті після довгого відрядження потраплю до рідного дому, обійму дружину і донечку. 

Марічка казала, що приготувала мій улюблений курячий бульйон з м’ясними пампушками. А ще обіцяла зварити мені какао з молоком. Надійка спеціально до мого приїзду підготувала сюрприз — новий малюнок. Що там зобразила, не розповіла — тримає в секреті. 

Швидше би додому. 

До міста залишалося всього кілька кілометрів. Аж раптом я помітив, що на узбіччі стоїть якась жінка з маленькою дівчинкою. 

Одразу не зорієнтувався, проїхав їх. Не минуло й десяти секунд, як мене загризла совість.

А якщо жінка потрапила в біду? Що вона робить на трасі з самісінького ранечку з маленькою дівчинкою? А раптом то переселенці з окупованих територій, які просто заблукали в чужій місцевості?

Добре, що дорога була порожньою — розвернув машину і під’їхав акуратно до незнайомки. 

– Вам потрібна допомога?

Молода жінка не мовила ні слова, по-хазяйськи відкрила задні дверцята машини і плюхнулася на сидіння разом з дівчинкою. 

Поки я уважно розглядав своїх пасажирок, якийсь кремезний чоловік відчинив мої двері і почав силою виштовхувати мене з автомобіля

Я доклав усіх зусиль, щоб його відштовхнути бодай на кілька метрів, але все марно — я не встиг заблокувати двері. 

Тоді нападник швидко всівся на передньому місці, намагаючись вихопити в мене ключі від машини. 

Хто зна, що б зі мною було, якби не термос з гарячим чаєм? Вихлюпнув рідину на грабіжника і викинув з автівки.

Тоді в двобій зі мною вступила жінка, що тишком-нишком сиділа позаду, спостерігаючи за дійством, що відбувалося кілька секунд тому. 

Вона вчепилася своїми кігтями мені в обличчя, вимагаючи, щоб я “по-хорошому” віддав їм всі гроші і ключі від машини. 

З худорлявою грабіжницею я швидко впорався — заламав їй пальця, то вона й сама зі страху вискочила з авто.

Натиснув на газ і за кілька хвилин опинився в місті. 

Зупинився на заправці, щоб хоч трохи заспокоїтися. Мене розпирало від обурення! Лише уявіть собі, якими нахабними бувають люди! От через таких, як вони, ті, хто реально потребує допомоги, ніколи її не отримає. Хіба ж після такого легко довіритися незнайомцям?

Команда “Цікаво про” щиро співчуває підписнику, який поділився з нами цією історією. Після таких випадків важко не розчаруватися в людях. Але важливо не судити всіх по таких нахабах, бо є й добрі люди, які справді потребуватимуть нашої допомоги. Не варто втрачати пильність, але робити своє серце нечутливим до горя ближніх — точно не вихід. 

Чи траплялися з Вами колись такі неприємні історії? 

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Фото ілюстративне

SofiaP
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector