Це ваша внучка, Лізонька! – сказала Галина. – Лізонька, мила моя, у тебе посмішка така ж як і у мого Мишка!

Варвара виросла у хорошій родині. Її батьки прожили разом все життя, а конфлікти вдома відбувалися вкрай рідко. Вона завжди мріяла про те, що колись знайде такого ж чоловіка як її батько й побудує з ним дружну та щасливу родину. Але склалося, не так, як гадалося. У 18 років Варвара познайомилася з Дмитром. На той час вона була надзвичайно красивою та розумною дівчиною, вже встигала працювати та паралельно вчитися в університеті. 

А от Дмитро не мав ніякої вищої освіти та нормального підробітку. Здавалося б, у них нема спільного майбутнього, але Варвара закохалася й готова була миритися з усіма недоліками свого коханого. Її батьки відмовлялися приймати такий вибір, часто наголошували на його любов до алкоголю та вечірок, але вони все ж одружилися. Дмитро навіть за голову взявся, знайшов постійну роботу водія та орендував квартиру. 

Жили вони ніби добре, а згодом Варвара завагітніла, проте вже на третьому місці стався викидень. Потім була друга спроба. Лікарі вирішили перестрахуватися, тому рекомендували Варварі завжди лежати та знаходитися в максимальному стані спокою. Спочатку вона була вдома, а потім в лікарні. Дмитра дуже дратувало те, що його дружина зовсім нічого не робить, але вона запевняла, що з народженням дитини все зміниться. 

Вже влітку у них народився син – Мишко. Ця подія дуже здружила сім’ї Дмитра та Варвари. Бабусі й дідусі проводили з внуком багато часу, а Дмитро наголосив на тому, що тепер родині потрібно більше грошей й він їде на заробітки до іншої країни. Виявилося, що на заробітки він поїхав разом із сусідкою. Перший час він надсилав гроші, а потім правда відкрилася й він просто припинив будь-яке спілкування з Варварою. 

Через 7 років він все ж з’явився у них на порозі, але жінка його не прийняла. Мишкові вона завжди казала, що йому не потрібен тато, котрий не згадував про нього стільки років. В нього були бабусі з дідуся та мама, які його дуже люблять. 

У школі Михайло вчився добре, а потім став студентом педагогічного інституту. Одного разу, на шляху додому йому зустрівся якийсь чоловік. Виявилося, що він шукав його матір. Вони розговорилися й чоловік зізнався, що він його батько. Мовляв, приходив, коли хлопчику було 7 років, хотів стосунки відновити, а мати його на поріг не пустила. Після цієї сумної історії Дмитро просто попросив у сина грошей й знову безслідно зник. 

Коли хлопець повернувся додому, то вирішив відверто поговорити з матір’ю. 

– Так, не пустила, тому що коли ти народився, він злякався відповідальності й втік з сусідкою до іншої країни. А мені доводилося самостійно тебе на ноги ставити. Тільки через 7 років згадав, що у нього родина була. Тільки занадто пізно він це усвідомив. 

На перші літні канікули в інституті Мишко повернувся додому. В перший же тиждень він сильно напився з друзями й повернувся додому лише під ранок. Бабуся почала турбуватися, хоч би він гени батька не перейняв. Це продовжувалося ще декілька вихідних поспіль й Варвару такі ситуації не дуже тішили. Вона постійно сварилася на нього, а на наступні канікули він просто не приїхав. 

Жінка вирішила перевірити як Мишко живе у гуртожитку, тому приїхала до нього без попередження. Вона знайшла його у ліжку, без тями, посеред великої кількості пляшок. Виявилося, що Михайло потрапив в не найкращу компанію. Вони постійно п’ють та дуже шумлять. Про це їй розповіла дівчинка, яка жила поруч. 

Варвара вирішила спокійно поговорити з сином, запропонувати йому перевестися на заочне та повернутися додому. Хлопець її послухав, але вечірки з друзями не припинилися. Щовечора він зустрічався з ними й пив. Інколи навіть міг руку на матір підняти. Постійно звинувачував її у тому, що це вона винна, що він таким став. От прийняла б тоді батька й все геть інакше було б. 

А потім Мишка збила машина. Він в черговий раз повертався додому в нетверезому стані й не помітив автомобіль… Для Варвари це стало справжнім горем. Вона постійно звинувачувала в його смерті себе. Думала, що потрібно було тоді Дмитра прийняти й можливо тепер її Мишко був би живий. 

Та її біль змінився щастям, коли на порозі квартири з’явилася та сама дівчина з гуртожитку з дитиною на руках. Виявилося, що раніше вони з Дмитром зустрічалися, а потім він почав спілкуватися з поганою компанією й вони розбіглися. Коли ж дівчина дізналася про свою вагітність, то Дмитро вже поїхав додому, а адреси його вона не знала. Тільки нещодавно одногрупники повідомили їй про смерть Мишка. А маленька дівчинка на її руках була онукою Варвари. 

Це ваша внучка, Лізонька! – сказала Галина.

Лізонька, мила моя, у тебе посмішка така ж як і у мого Мишка. – притискала до себе внучку Варвара.

Згодом, Галина разом з Лізою переїхали до Варвари, а їх життя засяяло новими барвами. 

Як ви вважаєте, чи винна Варвара в тому, що трапилося з її сином?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector