Галина Іванівна вже два місяці не бачила доньки. Завжди зайнята. Зателефонує, поговорить три хвилини і відключиться. Вся в справах. А в яких? Бог його знає.
Жінка навіть не знала, де живе її Іванка, де працює, чи має хлопця? Геть нічого не знала.
Ще скоріше дочка заявила, що хоче самостійного життя. Галині Іванівні важко було відпускати у доросле життя свою кровиночку. До того ж вона її єдина дитина.
Сама квартиру знайшла, сама домовилася, а мама тепер і уявлення не має, де її доня. Питає, а та все відмовляється сказати:
– Нащо тобі моя адреса? Як треба буде, то сама приїду до тебе – казала дочка.
Хоча Іванці уже 25, пора і чоловіка, і дітей. Час то швидко іде.
Тепер у цьому домі була нова господиня. Мене відтіснила свекруха, хоча причин я й досі не розумію.
Тепер вона і сімейним бюджетом заправляла, і по продукти їздила, і їсти готувала, і встигала мені говорити, що це все моя робота, але робить її вона! Я справді спочатку навіть намагалася виправити ситуацію. Втім, матір Данила ніби й не хотіла, щоб щось змінювалося. Її влаштовувало те, що я займала нижчі позиції. Стиль її поведінки перейняв і мій чоловік. Тож я зрозуміла, що життя в тій сім’ї мені більше не буде.
Та мамине серце не відчувало спокою. Постійне хвилювання. Ось і зараз, телефонує уже втретє, а слухавки ніхто не бере. Та жінка не здавалась. На сьомий раз додзвонилась:
– Навіщо ви стільки дзвоните? Іванка перетелефонує, як народить – сказав фразу низький чоловічий голос і відключився.
Сьогодні що 1 квітня? Що за жарти?
Сіла. Думає. А дійсно! Коли останній раз бачила доньку, та виглядала товстішою. Проте мама навіть і не думала робити дочці зауважень щодо цього. Тоді 2 місяці вона її вже не бачила.
Жінка зібралась і поїхала в пологовий. Чекала. Підходила до медсестри. Не могла всидіти спокійно на одному місці. У неї було купа запитань до Іванки.
Через декілька хвилин медсестра повідомила, що Іванка народила двійню: хлопчика та дівчинку. Проте вона писатиме відмову на дітей.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Галину Іванівну ще більше це здивувало. Зайшла в палату до Іванки:
– Мамо? А ти як тут? – здивовано запитала дівчина.
– Ти що собі таке вигадала? Хіба цьому я тебе вчила? Дітей своїх кинути хочеш? Чому ти нічого мені не розповіла? – накинулась мама
– Надто багато запитань. У мене не має сил зараз давати на них відповіді.
– Гаразд, ти відпочивай. Я зайду до тебе пізніше.
Галина Іванівна повернулась додому. Їй дали список речей, які необхідні малюкам. Вона пішла їх купувати.
Жінка все ще була дуже здивована. Важко прийти до тями, коли розумієш, що в один момент стала бабцею. Та ще й не одного, а двох онуків.
Тепер вона від Іванки не відчепиться, поки та усього їй не розповість.
“Це ж в голові не вкладається. Усе приховала від рідної мами. Ніби вона у спецназі якомусь працює. А якби не зателефонувала? То що, залишила б дітей у дитбудинку, а я про це ні слуху ні духу?” – думала жінка.
Наступного дня Галина Іванівна прийшла з величезним пакетами. Усе, що було в списку придбала. Усе для онуків своїх.
Іванка розповіла матері усе. Зустрічалась з Володею уже довго. Одного разу посварились через якусь дурницю. Він поїхав у відрядження і звідти повернувся вже не сам, а з дівчиною. Іванка якраз дізналась, що чекає на дитину. Вирішила йому не казати. Що це уже змінить? Він уже до неї не повернеться, а нав’язуватись вона не хотіла.
Дітей залишила б у дитячому будинку, та й усе. Так би і було. Якби не мама.
Галина Іванівна дізналась, де живе Володя і поїхала до нього. Хоча Іванка благала цього не робити. Але жінку уже було не переконати. Батько має знати, що у нього діти ростуть. Будинок знайшла. Квартиру теж. Постукала у двері. Їй відчинив чоловік.
– Володя? – спитала Галина Іванівна
– Так. А ви хто?
– Я мама Іванки. Прийшла повідомити, що вчора вона народила від вас двійню. Моя справа сказати, а твоя вирішити, що зробити. Виписка через два дні.
Володя прийшов у день виписки з величезним букетом квітів. Чекав на Іванку і своїх дітей.
Як ви думаєте чому Іванка не розповідала мамі про своє життя?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
