– Ти не маєш жодного права мені перечити! Ти тут ніхто! – кричала Олена Павлівна.
– Я, взагалі-то, дружина вашого сина, і це мій будинок, тому прошу Вас залишити його …
– Цю квартиру купував мій Сергій і я маю право тут перебувати …
– Купував зі мною в шлюбі, так що ви тут не можете встановлювати свої порядки, і я сама вирішу, які шпалери мені поклеїти …
Черговий скандал зі свекрухою виснажив її. Ольга була заміжня вже 2 роки і весь цей час свекруха діставала. Якщо раніше дівчина могла хоча б пропустити повз вуха її причіпки чи вічне бурчання, то зараз просто фізично не могла терпіти свекруху. Олена була на восьмому місяці, хотілося тиші і спокою, але доводилося воювати з пані Оленою.
Коли Оля познайомилася з Сергієм та вони задумалися про створення сім’ї, дівчина відразу сказала, що жити зі свекрухою не буде. Пані Олена при першому ж знайомстві намагалася поставити дівчину на місце, не сподобалася вона їй і все! Але хіба це причина того, щоб не бути з коханою людиною? Вони відсвяткували весілля, залізли в іпотеку, хоча у свекрухи величезна квартира, але навіть її син говорив, що жити краще окремо. Він знав, що характер у матері щоразу ставав нестерпнішим.
Їй ніби подобалося мучити невістку, тим більше зайнятися на пенсії немає чим, ось вона і тягалася до них додому, як на роботу. А Оля говорила чоловікові:
– Купимо квартиру в іншому районі! – але він не послухав, все-таки мати вже стара, тільки от навіщо він дав ключі від їх квартири, вона ніяк не могла зрозуміти. Коли жінка ходила на роботу, їй було байдуже, що свекруха приходить до них в їх відсутність, в цьому навіть був плюс. Коли у свекрухи був гарний настрій, вона готувала обід, правда ненависну гречку, але все-таки хоч так.
Те, що вона перевіряла шафи і переставляла все на свій розсуд, було неприємно, але некритично. Але зараз дівчина в декреті, майже весь час вдома, тому доводиться терпіти свекруху, замість того, щоб відпочивати і думати про хороше. Саме сьогодні свекрусі чомусь не сподобався колір шпалер у дитячій.
– Чому зелені, а не блакитні або рожеві? – обурилася свекруха, ніби це було питання життя і смерті.
– Тому що ми не знаємо, хто у нас буде, дитина не показується, ось і поклеїли нейтральні! – спокійно відповіла дівчина, скандал вона першою ніколи не починала. Завжди намагалася якось спокійно спілкуватися, але це рідко виходило. Ось і зараз свекруха, відчуваючи, що є до чого причепитися, почала кричати.
– Боже мій, у неї навіть дитина якась неправильна, всі люди, як люди, в перші місяці знають, хто буде, а народжувати скоро, але вона не знає. І яке мені придане купувати, скажи на милість?! – таким тоном сказала, ніби невістка не хоче знати стать майбутньої дитини.
– Пані Олено, нічого не треба купувати, я вже все вибрала і відклала, коли малюк народиться, Сергій все викупить. І, взагалі, заздалегідь купувати це погана прикмета, – відповіла дівчина та вдала, що не почула фразу про неправильну дитину. Сьогодні їй не хотілося лаятися, вона з ранку не дуже добре себе почувала. Все-таки сподівалася, що свекруха посидить, побурчить і піде, і вона, нарешті, приляже. Але пані Олена ніяк не вгамовувалася.
– Шпалери не такі, придане не треба, прикмети ще якісь придумала, так і скажи, що не хочеш від мене нічого приймати. Звабила мого сина і рада, невдячна, я тут до них всією душею, а вони ..
Тут терпіння дівчини скінчилося і вона виставила свекруху за поріг, було неприємно, але сил терпіти вже не було. Увечері прийшов з роботи чоловік і одразу подзвонила мама, щоб поскаржилася на невістку. Але Сергій спокійно відповів:
– Значить, мама ти була не права, я тебе просив не турбувати мою дружину через дрібниці!
– Ну, що у вас знову сталося ? – спокійно запитав потім в Олі.
Він був на боці дружини завжди, але не міг впоратися зі своєю матір’ю. Хіба йому роботу залишити, щоб оберігати дружину.
– Знаєш тут я подумала, що краще мені до мами поїхати до пологів і народжувати там. Боюся, що я просто не доношу нашого малюка з такими скандалами. Навіть якщо ти забереш ключі, я думаю, що вона буде під дверима чекати, коли її впустять… – запропонувала Оля.
– Ні вже, так я не згоден, я хочу бути з тобою цей час. Давай краще ми її відправимо в санаторій, наприклад. А що, оплатимо їй путівку, місяця на два, щоб ти спокійно народила, а потім щось придумаємо!
Маму відправили поправляти здоров’я, трохи злукавив, що вона встигне до народження довгоочікуваного онука. Коли свекруха повернулася, внучці було вже два тижні. Зрозуміло, що бабуся відразу примчала до сина додому.
– Ой, дівчинка, як шкода, що не син! Сергій, напевно, засмутився, всі ж чоловіки хочуть спадкоємця. Хоча чого ще можна сподіватися від тебе!
Під гучне обурення бабусі малятко прокинулася і заплакала.
– Дай-но, я заколишу, адже ти не можеш заспокоїти доньку! Нічого не вмієш!
Олена і так була на нервах, мало того, що свекруха їй наговорила гидот, так ще й дитину розбудила.
– Здається, що вам треба додому! І якщо ви захочете прийти до нас у гості, то будьте ласкаві спершу запитати у нас дозволу. А ще віддайте на ключі, у вас своя квартира є!
Оля вчинила правильно? Що б ви зробили на її місці?
