У шлюбі з чоловіком я вже 17 років. За той час різне пережили, і скруту і щастя. Проте грошей довгий проміжок часу катастрофічно не вистачало. Після весілля постала проблема житла.
Ні у моїх батьків, ні у свекрів місця на нас не було. Довелося винаймати квартиру. Взагалі у свекрів була якась специфічна філософія.
– Ми до вас не пхаємось, але і на старості років від вас нічого вимагати не будемо!
Звісно рішення мене трохи здивувало, адже я звикла, що в моїй родині кожен готовий допомогти.
Минали роки. Перша вагітність, друга. Змоги працювати дистанційно у мене не було. Чоловік влаштувався на ще одну роботу. Ми бачились хіба що пізно ввечері. Його батьки хіба могли прийти в гості трохи побавити внуків. Грошей вони ніколи не давали нам.
Потім діти підросли. Стало легше. Садок, школа, я повернулась на роботу. Та і в чоловіка кар’єра добряче зросла. Солідні суми став приносити. Але ми все ще економили, як раніше. Звичка. Я теж знайшла хорошу роботу.
Потім відклали перший внесок на власну квартиру і переїхали. Ще кілька років доплачували. Зараз усе добре. Справляємось самі.
Пів року тому захворів тато чоловіка. Його поклали в лікарню. Чула, що ліки були дуже дорогими. Як вони дали собі раду за пенсію і мінімалку я не знаю. Чоловік навіть не пропонував допомогти. Домовленість є домовленість.
Потім я дізналася, що вони позичали по всій родині гроші. І ще довго і нудно будуть повертати. Мені якось дуже ніяково з цієї ситуацію. Я жалію, що не поговорила з коханим.
А нещодавно нездужала моя мама. Як годиться я провідувала її у лікарні. Носила домашню їжу, купувала фрукти, йогурти. Давала гроші на ліки й оплатила її перебування у лікарні.
Мама зараз живе одна. Моя сестра раніше допомагала їй, але у неї тепер маленька дитина, вона переїхала до чоловіка. Тож її можна зрозуміти, гроші дуже потрібні вдома. Ну а я не могла не допомогти мамі.
Коли про це дізнався чоловік, то не сильно, але розгнівався. Казав, щоб теща повертала нам гроші за її лікування. Я очманіла. Думала він просто жартує, але по його виразу так і не скажеш. Навіть проскочила фраза про те, що він зі мною розлучиться, якщо гроші не будуть повернені.
Того вечора я багато плакала. Виходить я не знаю людини з якою живу стільки років?
А що буде далі? Навіщо він так зі мною?
