Власники помешкань у Брюсселі виганяють українських біженців на вулицю. Вони більше не хочуть давати їм прихисток.
Про виселення із житла українців розповідає Аліна Коханко-Парандій. 32-річна жінка приїхала з Києва до Бельгії разом із мамою та дочкою три місяці тому.
Вона не сидить на шиї гостинних європейців, а навіть знайшла роботу, яка пов’язувала уряд Брюсселя з іншими українцями в рамках надання їм допомоги.
“У нас склалася ситуація, коли люди хочуть поїхати у відпустку і не хочуть, щоби українці залишалися самі в їхніх домівках. Вони хочуть, щоб біженці залишили будинки, і ми знаємо, що деякі українці залишилися на вулицях”, — сказала вона, – багато хто змушений спати на вокзалі.
Не житловою кризою єдиною. Багато-хто не втомлюється скаржитися на бюрократію. Подейкують, що бельгійська адміністрація та її численні муніципальні комуни надто повільно виконують свої обов’язки.
Бельгійські орендодавці не бажають віддавати в оренду свої квартири біженцям з України. Прогнозують, що статус тимчасового захисту спливе у березні наступного року. Хто ж у Європі налаштований на те, щоб здавати квартиру на такий короткий термін? У Бельгії ж заведено орендувати житло на 3 і більше років.
Біженці в свою чергу зазначають, що живуть в неприпустимих умовах. Їм надали тимчасове житло, що схоже на перевалочну базу. Ніхто не зацікавлений в тому, аби здавати українцям безкоштовно квартиру, за яку отримають 50% середньостатистичних доходів простого бельгійця.
Усі громадські організації разом із небайдужими людьми з усіх сил намагаються забезпечити українців добрими умовами проживання. Ні для кого не секрет, що волонтери по всій Бельгії працюють понаднормово, відмовляючись навіть від обідньої перерви, аби захистити вимушено переміщених осіб з України.
Станом на зараз у Брюсселі знаходиться близько 8000 українських біженців. До кінця року це число зросте до 12000 осіб.
“Основне питання – житло”, – каже П’єр Верберен, урядовий координатор Брюсселя по Україні.
План вирішення проблеми включає перетворення офісних приміщень на житлові будинки для біженців. Але Верберен зазначає, що такі рішення не ухвалюються без залучення самих українців, і для Брюсселя це новий підхід.
“Перший принцип — нічого про українців без українців. Ми інтегруємо українців та одержувачів тимчасового захисту у всі процеси ухвалення рішень, у все, що ми плануємо щодо України”, — сказав він.
Джерело: https://poradnytsya.info/
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями
