Валентина швидко здогадалася, що з нею трапилося. Вона померла. Її душа витала у хмарах. Вона сумувала, що з нею трапилася така прикрість напередодні Великодня. Однак жінка не розуміла, що їй робити далі. Раптом вона зустріла дідуся, який сповістив, що зараз у неї є можливість повернутися на землю і подивитися, що там відбувається по її смерті.
Усе життя Валентина працювала бухгалтером на одній фірмі. У неї не було шаленого бажання досягати значних висот у кар’єрі, тому вона покірно служила на посаді заступника. Сім’ї жінка не мала, а найближчими людьми були дві подруги-співробітниці Кіра та Рита. З ними жінка кожного дня багато розмовляла, ділилася своїми рецептами і навіть мала дати перепис паски.
Духа Валі підлетів в офіс. Там було пусто.
– Мабуть, усі на нараді, – подумала вона.
Підлетіла в інший кабінет і побачила як коридором йдуть Рита та Кіра. Жінки безтурботно про щось розмовляли.
– Нарешті ти отримаєш підвищення, – раділа за подругу Кіра.
– Це ще не факт, – відказала друга.
– Факт. Директор сам казав, що віддасть місце заступника комусь із наших. Оце радість, що з’явилася вакансія, а то скільки ж можна було на одному місці сидіти! А нам ще доводилося кожного дня ті дурні розповіді слухати! – скаржилася Рита.
Потім дівчата почали нишпорити в робочому столі Валентини і розбирати її речі. Дещо вони поділили між собою, а решту вирішили безцеремонно викинути. Серед них вони наткнулися на той рецепт паски, який обіцяла співробітниця. Без відчуття вдячності вони переписали його і розійшлися.
Валі було прикро дізнатися, що насправді ніхто її не цінував. Вона думала, що між ними з Ритою і Кірою справжня дружба, але реальність виявилася іншою. Жінка вже хотіла податися до своїх рідних, але раптом вона почула крики. У сусідньому кабінеті керівництво кричало на новенького колегу Ростика. Той ще не має достатньо досвіду і вчора також отримав докори від Валі.
Зараз вона шкодувала про свою поведінку, адже могла спокійно все пояснити і виправити помилки, а не визвіритися на хлопця. Тепер він назавжди запам’ятав Валентину як сварливу і незадоволену жінку.
Прийшов час жінці навідатися до рідних. Спочатку вона опинилася біля молодшої сестри Олени. Та якраз відпочивала на морі. Через різницю у часі вона ще не встигла побачити повідомлення із сумною звісткою, яке надіслала тітка Світлана. Однак зовсім скоро Олена відкриє його, розплачеться і полетить з чоловіком назад додому. Сестру їй хотілося провести як слід.
Потім Валентина відвідала своїх подруг дитинства. Вони також гірко зітхали і сумували з приводу трагічних новин. Галя й Маруся завжди були поруч і ділили між собою навіть останній кусок хліба.
Також мала Валя й чоловіка, але лише на документах. Вони давно не ладнали. Шлюб зруйнувався тоді, коли він почав пити. Дружина намагалася вилікувати його, закривати на все очі, терпіти, але зрозуміла, що зрештою їй потрібно переїхати і почати жити для себе. Не встигла…
Жінка задумалася, чи були в неї почуття до чоловіка? Мабуть, вже ні. От колись вона справді кохала його. У молодості він був уважним, добрим, турботливим, а тепер…
Валентина спостерігала, як її чоловік спав на дивані. Поруч стояла пляшка горілки. Куди ж без неї? Раптом у двері подзвонили. Він схопився і кинувся відкривати.
– Добрий день! Це ви здаєте кімнату? – запитав незнайомець.
– Так, – почав підтакувати чоловік. – Тільки тут є чужі речі. Якщо вони вам потрібні, то я готовий продати їх за десятку, а якщо, то викину.
У серці Валі щось закололо. Дивно, адже вона ж душа…Їй було неприємно і хотілося вчинити шкоди невдячному чоловікові. Однак перед нею зявився дідок, який сказав:
– Облиш його. Він не вартий того. Тепер ти нічого не зміниш, але будеш знати правду. Прийшов час повертатися, – сказав він.
Жінка була готова йти геть, коли раптом почула плач у сусідній квартирі. Там схлипував Микола Петрович. Він часто допомагав жінці з пакетами і завжди був привітний. Валі було дивно, що колишній військовий може бути таким сентиментальним.
– Що у нього трапилося? – поцікавилася жінка в діда.
– Він втратив близьку людину, якій не встиг сказати кілька важливих слів…
– Справді? Кого це? – здивувалася вона.
– Того, кого й всі, – відказав дід.
Нарешті до Валентини дійшло, в чому справа. Виявляється увесь цей час Микола Петрович був таємно закоханий у сусідку, але йому не вистачало сміливості зізнатися у своїх почуттях.
Раптом задзвонив будильник і Валентина схопилася на ноги. Це був всього лише сон. Жінка намагалася прийти в себе. Однак тепер вона точно знала, що має робити. Часу зволікати не було.
Пройшло декілька хвилин і речі чоловікам стояли зібрані в коридорі. На роботі Валя також змінила своє ставлення до дівчат. Вона поділилася рецептом паски з Кірою та Ритою, але більше не підтримувала з ними дружніх розмов. До Ростика жінка була більш поблажливою і пояснила йому все, що він раніше не розумів. Сестрі жінка надіслала листівку з теплими словами, а от як бути з Петром Миколайовичем, Валя поки не знала. Але сподівалася, що він, нарешті, зробить перший крок.
Після роботи Валя поспішила додому. Вона спекла дві паски. Собі і сусідові. І не дарма.
А ви зрозуміли мораль цієї історії?
