Ваша донька сіла в машину до якогось незнайомого чоловіка та поїхала з ним у невідомому напрямку”. Моє серце на мить перестало битися

Тоді у мене ледь не зупинилося серце. “Я бачила, як ваша донька сіла у велику чорну машину. Вони поїхали 10 хвилин тому!”.

Моя Оля навчалася у 3 класі. Була відмінницею та всі вчителі її хвалили. Також дівчинка відвідувала гурток танців, брала участь в олімпіадах. Однокласники її любила та вона товаришувала зі всіма, часто допомагала з домашнім завданням. Справжня гордість! 

Школа була за 10 хвилин ходьби від нашого будинку. Однак, я поки що не могла відпускати її та часто забирала зі школи, адже на заняття Олю відвозив мій чоловік – йому якраз було по дорозі. Або ж наша сусідка Іринка, яка навчалася в 10 класі могла нам допомогти й забрати доню, коли я не мала змоги або ж чоловік затримувався в офісі. 

Тоді була пятниця, хороша погода. До мене зателефонувала доня та сказала, що вони хочуть погуляти з однокласниками у парку. Попереду вихідні, нехай вона відпочине. Без вагань погодилася. Однак, вирішила зателефонувати до неї через декілька годин та просто переконатися, чи все гаразд. Але телефон був вимкнений. Тоді мені так погано стало, що випила заспокійливе. 

Чоловік намагався мене заспокоїти. Можливо, що телефон просто розрядився і вона зараз прийде додому. Але надворі була вже 8 вечора. Ми злякалися не на жарт. Вирішила зателефонувати до її однокласниці Христинки, вони були найкращими подругами. 

– А вона 10 хвилин тому сіла у велику чорну машину!

Здавалося, що я вмить посивіла. Чоловік швидко приніс мені стакан води й почав телефонувати у поліцію. Невже нашу донечку викрали? У мене аж ноги підкосило та я ледь не втратила свідомість. Раптом у наші двері хтось постукав. Подумки молилася, щоб це була Оля. 

– Сюрприз! Не чекали? А я вже з племінницею погуляв, так сумував за нею! – сказав мій брат. А за ним стояла Оля й тримала у руці морозиво й повітряну кульку. 

Мій молодший брат Василь довго був на заробітках закордоном. Там купив собі велике чорне авто, ще й вікна були затоновані – тому ніхто не бачив його обличчя за кермом. Випадково побачив Олю у парку та вирішив з нею погуляти, адже давно не бачилися. Подруги побачили, що дівчинка радісно побігла до нього та не стали бити на сполох. 

Ми ще довго сміялися та згадували цю історію. Однак, я попросила брата більше не влаштовувати нам такі сюрпризи. 

У вас траплялися схожі випадки? 

Daryna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector