Анна народилася у свій день Ангела, тому кожного року зустрічала це свято в церкві на Службі Божій. Сьогодні вона на традиційному місці. Їй 63.
Жінка живе з чоловіком в невеликій квартирі. У них двоє дорослих дітей. Обидві дочки не лише заміж вийшли, але й онуків встигли народити. У їхній сім’ях любов і благополуччя. Живуть доньки в достатку.
Що ще Анні на старості літ треба? Єдине, що грошей завжди не вистачає. Діти пропонують свою допомогу, але любляча мати відмовляється її приймати. Жінка навіть намагається зі своєю мізерною пенсією допомогти дочкам.
Цього ж дня Анна сумувала, бо мала йти на весілля до похресниці. Їй не личить з’являтися з яким-небудь подарунком, а грошей, щоб гідно привітати не було.
Свято заплановане після Різдва. Анна довго намагалася щось придумати, а в голові було порожньо. Пенсії жінки вистачить лише на комуналку. А попереду свята. Потрібно й на стіл накрити. Онуки обов’язково запитають, що їм бабуся смачного приготувала, а що купила.
У церкві жінка вирішила, що покладеться на Бога. Він допоможе. Завжди допомагав. Лише з Його підтримкою Анні вдавалася впоратися з усіма труднощами.
Того ж дня до жінки зателефонувала давня подруга. Марина привітала її з іменинами та днем народження і запропонувала зустрітися.
Анні стало незручно, адже їй не було чим пригостити подругу. Та вона швидко запевнила, що не має часу на довгі посиденьки. Навіть чаю не треба робити. Їй просто потрібно побачитися з Анною.
Жінки домовилися зустрітися біля будинку. Марина з’явилася з улюбленими хризантемами подруги і з білим конвертом. Вона сказала, щоб іменинниця відкрила його тоді, коли повернеться у квартиру.
Анна одразу здогадалася, що там гроші. Вже вдома жінка витягла звідти 6 тисяч гривень і записку, в якій було сказано: “Дякуємо тобі! Ми ніколи не забудемо все, що ти для нас зробила”.
Жінка вирішила подзвонити до Марини, щоб подякувати і запитати, що це означає. Подруга очікувала на її дзвінок і пригадала історію 25-річної давності.
Коли Марина разом з донькою йшли в гості до сватів, то хотіли взяти з собою коробку цукерків в подарунок. Однак тоді солодощі не так легко було знайти на полицях магазинів. Анна, дізнавшись це, віддала їм цукерки, які стояли у неї вдома і чекали свого часу. Марина ще тоді була вражена добротою подруги. Дочка до сьогодні не забула про вчинок жінки, тому коли дізналася, що в неї день народження, змусила матір передати в знак подяки конверт.
Анна була дуже щаслива в цей момент. Ці гроші були їй потрібні, як ніколи.
Люди, робіть добро. Воно сторицею повертається!
А що ви думаєте з цього приводу?
