Якось я так сильно отруївся, що довелось лягати в лікарню. За мною приглядала симпатична медсестра Дарина. Наше знайомство переросло в побачення. А кілька побачень в закоханість.
Ми побралися через пів року. Кохана переїхала в мою простору квартиру. Вирішили з дітьми не поспішати. Насолоджувались один одним. Їздили у відпустки разом, ходили у кіно. Життя було наче казка! Поруч з нею кожен день здавався незабутнім.
Та через рік я летів у відрядження. Позаду сиділа Діана. Жінка попросила показати їй, як нахиляти крісло і я розтанув. Її парфуми звели мене з розуму. Після цього ми перекинулись кількома реченнями. А тієї ночі я не міг заснути. Думав про незнайомку. Не розумів, що відбувається.
Коли повернувся додому – намагався усе забути. Але при кожній можливості її очі так і дивилися на мене зі спогадів. Я зрозумів, що далі так тривати не може. Почуття до коханої наче розчинились як цукор у каві. Та мені вже було не солодко. Вирішив зізнатися дружині.
– Люба, я хотів тобі дещо сказати. Я зустрів іншу жінку. Вона не йде з моєї голови вже тиждень. Пробач. Ти не подумай! Між нами нічого не було. Просто я вирішив, що буде правильно тобі зізнатися!
Вона уважно послухала мене. А потім мовчки стала пакувати свої речі у валізи. Мені було прикро перед нею, але я відчув полегшення. Ми попрощались.
Через деякий час я дізнався, що вона зустріла іншого і це мене сильно втішило. На той момент я вже був одружений з Діаною. Ми готувалися стати батьками. Впевнений у Дарини все складалося чудово! Наша історія з часом відійшла в минуле.
Син виріс і прийшов одного дня з новиною:
– Батьки! Я закохався і маю серйозні наміри. Ви вчили мене обирати серцем, душею і розумом. Я обрав. Вона просто золото! Завтра ми підемо знайомитись із її батьками!
Ми були щасливі за сина і готувалися до зустрічі. На порозі нас зустрів сват. Він мені одразу сподобався, я зрозумів, що ми знайдемо спільну мову. Ми потиснули руки й пройшли у вітальню
Там на нас чекав гарно накритий стіл зі святковими стравами й красуня невістка. Всі познайомились і чекали коли ж кухні повернеться сваха.
Коли жінка ввійшла до кімнати у мене відняло дар мови! То була моя Дарина! Змінила зачіску, макіяж і мала дуже гарний вигляд. Я помітив на її щоках рум’янець. Ми теж потиснули один одному руки й сіли за стіл.
Під кінець вечора я зміг поговорити з нею наодинці. Ми стояли на кухні і я спитав чи вона не тримає на мене зла.
– Ти що, жартуєш? Звісно ні! Поглянь, ми обоє зараз такі щасливі! Я не проти, щоб і наші діти такими були! Ну пішли до решти, а то вони зачекались на торт!
Світ тісний! А у вас траплялась схожа ситуація?
