А ви помічали, що дорослі вчать дітей бути щедрими і всім ділитися з іншими, хоча самі ніколи не спішать роздавати власну зарплатню чи дозволяти комусь користуватися їхнім авто?
Взагалі я ніколи не вважала себе зразковою мамою, але вчора я стала свідком ситуації, яка не дозволяє мені мовчати. Тим паче вона має прямий зв’язок із дорослим життям.
На дитячому майданчику одна дівчинка гралася спільною лялькою. Батьки часто залишають на площадці ті іграшки, які їм вдома більше не потрібні, а потім ними користуються усі бажаючі. От і малечі пригляділася старенька барбі без однієї руки. На вигляд їй було років 5. За нею спостерігав тато.
Інший чоловік також привів свою доньку на майданчик і звичайно їй пригляділася та сама лялька без руки. Вона почала просити віддати її. Без істерик чи криків, а через ввічливе прохання.
Однак перша дівчинка не захотіла ділитися своєю забавкою. Тоді тато почав пояснювати їй, що це загальна іграшка і вона зобов’язана віддати її іншим. Ці слова довели дитину до сліз. Вона міцно обійняла барбі, а чоловік почав докоряти доньці, мовляв, плакати в людному місці – соромно!
Поки вона ридала, усі навколо чекали, коли це все закінчиться. На обличчі батька другої дівчинки була дивна усмішка.
Зрештою чоловік втомився від цієї сцени, тому силоміць забрав іграшку в донки і віддав її іншій дитині. Він вибачився за незручності і разом із заплаканою дівчинкою пішов геть.
Татові було соромно через те, що трапилося. Однак поки він у всьому звинувачував свою доньку, ми засуджували його.
Через деякий час друга дівчинка пішла з дитячого майданчику, а перша повернулася. Вона почала шукати свою ляльку, але її ніде не було. Батько також перевірив кожен кут, але іграшка зникла. Мабуть, попередня дитина вирішила забрати її собі.
Мені було сумно спостерігати за розчаруванням в очах тієї невинної крихітки.
Хіба це справедливо, коли близькі люди відбирають у тебе цінну річ і віддають її комусь іншому? Незважаючи на обставини, це все одно залишається зрадницьким вчинком. не варто дивуватися, чому згодом дитина не вміє захистити себе і зберегти власну сім’ю, роботу чи дружбу.
А є і такі люди, як та друга дівчинка, яка вирішила привласнити собі загальну іграшку. Через кілька днів її батьки викинуть ляльку на смітник, адже навіщо їм в домі брудна і страшна лялька? Хоча комусь вона так сильно подобалася…
Того дня я вперше підійшла до незнайомого чоловіка і сказала йому все, що думаю. Він визнав свою провину і засвоїв цінний урок. Не потрібно відбирати у своїх дітей те, що робить їх щасливими. Убережіть свого малюка від таких травм, якщо це можливо.
Надіюся, що цей випадок ніяк не травмує психіку дівчинки і вона не буде відчувати себе зрадженою найріднішою людиною.
Бережіть свої близьких. Тим паче беззахисних дітей. Адже ви відповідальні за те, що з нею станеться у майбутньому. Від вашої підтримки залежить те, чи зможе дитина все, чи не зможе нічого.
А як ви вважаєте, чи повинні батьки змушувати своїх дітей ділитися з іншими, якщо вони не хочуть цього робити?
