Моєму сину було 20 років, коли він вперше привів додому дівчину.
Маринка була дуже доброю і скромною дівчинкою, одразу мені припала до душі, але виглядала дуже юною, тож я почала перейматися, як би біди ніякої не вийшло з таких “гостин” у нашій квартирі.
Якось мій Дмитро заявив, що сьогодні його дівчина залишиться у нас із ночівлею. Я ніколи не втручалася в особисте життя сина, хоч і виховувала його сама, але того разу не могла змовчати:
– Дмитрусю, а твоїй дівчині хоч 18 років є?
Після тієї фрази Марину і сина наче підмінили: вони образилися на мене, почали демонстративно збирати речі, звинувачуючи мене в тому, що я хочу вночі вигнати їх на вулицю.
Я не розуміла такої реакції, я ж просто хотіла пересвідчитися в тому, що дівчина, яку привів додому мій син – повнолітня.
Тиждень Дмитро не телефонував і вдома не з’являвся. Благо, що батьки Маринки – пристойні люди. Вони повідомили мені, що діти зараз в них, тож я не хвилювалася.
Через 7 днів набридло йому жити з потенційними тестем та тещею, тож він прихопивши з собою свою обраницю, повернувся додому.
Молоді люди демонстративно ткнули мені в самісіньке обличчя паспорт Маринки.
– Ось, 21 рік! Задоволена тепер?
Мені було прикро, що діти до мене так ставляться, бо ж я не зробила їм нічого поганого. Зібрала речі і вирішила на кілька днів поїхати до сестри. Там мене завжди приймають, як рідну.
Іванка заспокоювала мене, розраджувала, а ще радила спільно з батьками допомагати молодим з орендою житла. Як-не-як, а у них все серйозно – гляди скоро про весілля заговорять.
– Може, ти й права. Треба буде подумати над цим.
Вночі не могла зімкнути очей. Тихенько встала і пішла до кухні. Хотіла собі трав’яного чаю заварити.
Почула, що з кімнати сестри долинають тихі приглушені звуки:
– Дмитрику, твоя матір таке витворяє. Уяви собі, казала, що до бабки якоїсь піде, вроки на вас пускати. Бери свою Мариночку і втікайте від неї. Вона от з дня на день повертатиметься додому.
Я була шокована! Не розуміла, для чого Іванка таке робить? Навіщо налаштовує сина проти мене?
Вирішила розіграти сценку наступного ранку.
– Сестро, уяви собі: щойно телефонував Дмитро. Каже, що завтра-післязавтра з’їжджає від мене.
– Та ти що? От невдячний. Ти стільки для нього всього зробила, а він ось так матір напризволяще кидає! Ти, Любцю не хвилюйся. Сама не залишишся. Я проситиму свою донечку, щоб вона з тобою трохи пожила. І їй в місті краще буде, та й тобі, як буде добре з моєю Улянкою. Може, вона і Василя свого прихопить зі собою.
То ось воно що? Рідна сестра вирішила прибрати собі до рук мою квартиру! І то ж як? Розсваривши мене із сином.
Я здогадалася, що та розмова, яку я випадково підслухала вночі була не першою і не останньою.
Що тепер робити – не знаю… Як поставити підлу сестру на місце і повернути собі довіру сина? Порадьте щось…
Що би Ви порадили Любі?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел