Все змінилося як тільки ми вирішили завести дитину. Я завагітніла і все пішло шкереберть. Чоловік перестав мене розуміти і спілкуватися зі мною

Ми з чоловіком разом ще зі студентських років. Познайомилися ми в університеті і відтоді вже протягом 6 років ми нерозлийвода.

З початку нашого знайомства ми жили душа в душу. Все йшло як по маслу. Романтичні прогулянки, несподівані сюрпризи і палкі зізнання в любові під зоряним небом. Ну як в кращих американських романтичних фільмах. Тоді я відчувала себе найщасливішою жінкою на світі.

Через рік наших відносин ми вирішили жити разом і зняли квартиру в місті, а ще через кілька місяців ми одружилися і на запрошення батьків переїхали до них в село. А що, і від міста недалеко, проблем дістатися на роботу ніяких і на сімейний бюджет легше, адже орендувати квартиру молодій сім’ї не так легко.

Спочатку все було ідеально. Мій чоловік ходив на роботу, непогано заробляв, а у вільний час завжди допомагав моїм батькам по господарству. Ну самі розумієте, в селі завжди робота є.

Однак, все змінилося як тільки ми вирішили завести дитину. Я завагітніла і все пішло шкереберть. Чоловік перестав мене розуміти і спілкуватися зі мною. Він все частіше називав мене тупою домогосподаркою. З моїми батьками у нього теж відносини зіпсувалися, адже вони бачили його ставлення до мене і по господарству він абсолютно перестав допомагати. Все частіше затримувався на роботі і без всяких пояснень просто не відповідав на мої дзвінки.

Після народження малюка ситуація ще більше ускладнилася. Чоловік мені зовсім не допомагав і не займався вихованням сина, хоча, за його словами, любив його більше життя. Він все частіше затримувався на роботі, а іноді і взагалі не приходив ночувати додому. Постійно розповідав мені, що втомлюється на роботі і вдома не може відпочити, тому що малюк постійно вередує. Батьки мої взагалі з ним перестали спілкуватися, однак, в наші відносини не лізли. Навіть після того, як чоловік почав піднімати на мене руку, мама мовчала, тільки зі сльозами на очах говорила: «Це твоє життя, дитинко, роби так, як вважаєш за потрібне”.

Зараз нашому синові вже півтора року, але відносини з чоловіком так і не налагодилися. Він почав пити. За це його понизили на роботі і його зарплата стала мізерною. Він часто приходить додому п’яний і все частіше піднімає на мене руку.

Я втомилася від такого життя. Немає сил більше терпіти і сенсу вже немає. Я молода і розумна. Доглядаю за собою і за сином. У будинку завжди порядок, завжди тепло і затишно. Готую я теж смачно, тому часто мені в голову приходять думки: що може бути зі мною не так? Чому він до мене так відноситься? Можливо ми просто не підходимо один одному і саме час почати життя з чистого аркуша?

Саме цим і я маю намір зайнятися найближчим часом. Подаю на розлучення. Все, вирішила.

Ви підтримуєте таке рішення цієї жінки?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector