Кожна сім’я мріє завести дітей. І ми з чоловіком не виключення. Та ми гадки не мали, що цей процес затягнеться на роки.
Ми одружились, коли нам було по 22 роки. Я закінчила навчання і мріяла працювати в одній англійській фірмі. Та чоловік ще не отримав диплом. За деякий час ми зайнялися переїздом. І вдало опинилися у Лондоні.
З дітьми ми вирішили зачекати, спочатку треба самим встати на ноги, добре заробляти, мати своє житло.
Сталось так, що про дітей ми заговорили аж через 5 років. Тоді й стикнулися з проблемою, що нічого не вдається. Вирішили повернутися на Україну, пройти всі обстеження. Поруч з батьками і їхньою підтримкою нам було легше проходити через усе це. Тим більше чоловік продовжував працювати дистанційно.
Чесно кажучи я думала, що проблема у здоров’ї коханого. Та й аналізи це підтвердили. Ми порадились і наважились на штучне запліднення. Морально було дуже важко налаштуватись. Але ми змогли. Пройшли через всі “мідні труди” підготовки й нарешті тест показав омріяні дві смужки. Тоді ми вирішили, що залишимось тут.
Вагітність протікала дуже добре, у мене практично не було токсикозу. Хоча єдиним моїм страхом був – втратити дитинку.
Пологи пройшли успішно. В нас народилась дівчинка з великими карими очима. Ми одразу придумали для неї ім’я. Родина теж раділа за нас, адже переживали усі.
Через місяць ми відсвяткували хрестини. Кожен день був сповнений радості за доглядом і турботою за донечкою, хоча це було нелегко. А одного дня нам подзвонили з клініки, де ми робили ЕКО.
– Доброго дня! Сталася прикра помилка. Ви мусите приїхати, щоб ми все обговорили.
Виявилось, що там хтось помилився. Я виношувала ембріон чужих людей. Саме вони запідозрили, що дитина на них не схожа і зробили ДНК тест.
Те, що ми були шоковані – це, м’яко кажучи. Зустрівшись із тими людьми ми довго говорили про ситуацію. Адже я та інша мати вже сильно прив’язалися до дітей і як тепер з цим бути?
Дійшли до згоди, що залишаємо так, як є. Ми обмінялися контактами, будемо підтримувати зв’язок. Може колись наші діти подружаться. Хто зна.
А як би ви вчинили на нашому місці?
