Нещодавно розмовляла зі своєю подругою, яка розповідала мені про те, як її син намагається перевиховати свою дружину.
Якоїсь миті я навіть злякалася, бо не могла навіть припустити, що вона має на увазі.
– Я сподіваюся, твій Назар не…
– Ну, що ти, Світланко. Він і мухи не скривдить. Як ти могла таке взагалі подумати?! – запевнила мене подруга.
– Я просто не уявляю, яким чином можна перевиховати дорослу людину.
– А все дуже просто. Я запропонувала синові, аби він встановив у квартирі камеру спостереження і поглянув, чим займається його дружинонька, поки він працює.
Я не могла повірити, що Зоряна здатна на таку підлість. Це ж так низько тишком-нишком за кимось стежити.
– Розумієш, Світланко, моя невістка вже вкрай знахабніла. У неї мала дитина на руках, а вона й не збирається про неї дбати. Коли не навідаюся до них у гості – в квартирі безлад, дитинка спить у ліжечку, а Галя розляглася на дивані і телефоном грається. Хіба ж це діло? Назарчику вона взагалі нічого не готує, виправдовує себе тим, що дуже втомлюється з сином.
Я була згідна з тим, що така поведінка неприпустима для молодої матері. Як не крути, а малюк потребує уваги і турботи. Але спокою мені не давало одне питання:
– То як же Назар хоче це виправити?
– Ну, спершу, він не вірив мені, але коли встановив камери і побачив, що Галя підходить до сина лише тоді, коли він плаче, а решту часу проводить у смартфоні, то вирішив відібрати в дружини телефон.
– Як же це? Молода дівчина сидить у чотирьох стінах без зв’язку із зовнішнім світом? А раптом щось трапиться? – схвильовано спитала я.
– Ну, ми з сином і це передбачили, тож подбали про все завчасно і купили невістці кнопковий телефон. І ти уяви – наш план подіяв. Тепер Галина, наче шовкова, і прибирає, і готує, і з малюком частіше гуляє – все встигає. Та й без того дурнуватого смартфона краще буде слідкувати за дитиною, бо тепер як не поглянь на молодих матусь, то тим наче байдуже до власних чад. Витріщаться у ті екрани, і хто зна, що вони там роблять.
Зоряна ще довго розповідала мені про те, що Галина взагалі погана господиня. Відмовилася все робити одразу після того, як дізналася, що носить під серцем дитину. Тоді всі її домашні зобов’язання на свої плечі взяв Назар. Важко йому було і гроші заробляти, і про побут турбуватися, але заради спокою і здоров’я вагітної дружини був готовий на все.
До хорошого швидко звикаєш, от і невістка її вирішила, що так тепер буде завжди.
Чомусь, після тієї розмови я довго не могла прийти до тями. Я розумію турботу подруги про маленького онука і про свого сина, але мені не втямки, для чого застосовувати такі методи для перевиховання невістки.
Вона вже доросла жінка, яка сама має зрозуміти, що для неї важливо, а що ні. Нехай вона й виправилася, але зробила це не тому, що цього щиро хотіла, а тільки тому, щоб уникнути покарання і повернути собі свій улюблений девайс.
Сімейні справи, на мою думку, покараннями не вирішуються. Треба було просто відверто поговорити, і все могло би вирішитися зовсім іншим, більш цивілізованим шляхом.
Може, я помиляюся?
Як вважаєте ви?
Чи правильно вчинив Назар?
Фото з відкритих джерел
