Під час першого шлюбу я наробила багато помилок. У мене було постійне бажання догодити чоловікові і його сім’ї, з якою ми разом жили. Я встигала і з маленькою дитиною сидіти, і прибирати, і готувати на всіх.
Вдячності з їхньої сторони я не дочекалася. Чоловік пішов від мене, коли синові виповнилося 13 років, а свекри підтримали його рішення.
Свекрусі навіть стало наглості дорікнути мені в тому, що я себе запустила, тому не дивно, що так сталося.
Завдяки цій ситуації я отримала багато життєвого досвіду та уроків.
Тепер я успішна та впевнена в собі. У мене є власний салон краси, в якому відбуваються неймовірні перевтілення жінок.
В особистому житті теж все налагодилося. З Ігорем я стала дійсно щасливою.
Сталося так, що мій син одружився, тому я подарувала молодятам свою квартиру, а сама переїхала до чоловіка і його батьків.
Здається, ми нормально ладнаємо. Однак я відчуваю, що між нами зі свекрухою з’являється напруга. А все тому, що я нічого не допомагаю по дому. З мене вистачило. Одного разу я стала на ці граблі і більше не повторюватиму своїх помилок.
На кухні я навіть посуд за собою не прибираю. Це не мій дім і я тут не господиня.
Взагалі я харчуюся в ресторанах чи кафе. Якщо приходиться їсти вдома, то лише те, що приготувала мати чоловіка.
Ігор дає батькам гроші на продукти та комуналку.
Натомість я не хочу напружуватися. Набагато корисніше буде зробити масочку для обличчя. До речі, свекрусі я також пропонувала відвідати мій салон. Але навіть зі знижкою вона відмовилася.
Я розумію, що вона чекає від мене помочі, але цього не буде.
Зовсім скоро ми придбаємо собі власну квартиру і переїдемо, а поки що від своїх принципів я відмовлятися не буду.
Чи підтримуєте ви позицію жінки?