— Олено, моя мама їде через два дні в санаторій. Тримай ключі від її квартири, вона попросила нас слідкувати за її квітами. Ти зможеш це зробити? Тобі якраз по дорозі в садочок.
— Я б так не сказала, ще потрібно три зупинки проїхати.
— Але я ж не міг відмовити своїй мамі!
— Ну так йди і підливай сам! Чому це повинна робити я?
— Не злись! Раз на тиждень лише потрібно поливати, а на вихідних цю роботу візьму на себе я — заспокоїв мене Коля.
Відносини з Наталією Василівною у нас не дуже хороші. Ми стараємося не часто бачитися. Я з чоловіком проживаю в квартирі, яку отримала від своєї бабусі. У нас зараз підростає дівчинка Марія.
Пані Наталя ніколи не пхала свій ніс у наші сімейні справи, але поради завжди готова роздавати, навіть якщо її про це ніхто не просив.
Загалом, протягом цих трьох тижнів я повинна була їздити на квартиру до свекрухи та поливати квіти.
Одного разу я трохи запізнилася через це на роботу. Моя подруга прикрила мене перед начальником. Він у нас дуже не любить запізнень.
— Слухай, а де твоя свекруха стільки грошей взяла на цей відпочинок? — поцікавилася якось Ірина.
— Коля мені говорив, що вона отримала пільгову путівку. На дорогу гроші позичила у своєї подруги, бо пенсія у неї мізерна. А взагалі, мені здається, що у неї є досить багатий залицяльник. Вона майже щомісяця купує собі новий одяг. Можливо влюбилася… А з нас вимагає, щоб ми їй комуналку оплачували.
Зовсім недавно у мене поламався каблук на чоботах. На ремонт грошей не було, а про покупку нових можна було навіть не говорити.
Я сказала Колі:
— Так більше продовжуватися не може. Ми взагалі не відкладаємо гроші. Досить вже мамину комуналку оплачувати!
— Ти що! Я не можу так вчинити зі своєю мамою!
— А мені тепер зимою ходити в кросівках?
Коля промовчав, вдав, що не почув.
Потім свекруха повернулася із санаторію: весела, відпочила.
Через місяць мені Коля каже:
— Мама вирішила купити мені машину! Звичайно, що не нову, але дуже хорошу!
Я була здивована. Коля вже давно хотів машину, але грошей на неї у нас не було.
Хто ж так добре забезпечує мою свекруху?
— Олено, ти мене можеш прикрити перед начальником? Мені треба терміново відвезти ноутбук в ремонт. Мені тут одного майстра хорошого порадили. Кажуть, що бере дорого, але робить дуже добре! — сказала мені Іра.
— Без проблем. Можеш спокійно їхати!
— Акуратно! — крикнув Коля, коли його донечка ненавмисно зачепила портфель. — В моєму портфелі багато важливих паперів.
Я підняла портфель, щоб акуратніше його поставити. Він був дуже важким. Схоже, що там точно були не папери. Я акуратно привідкрила портфель і здивувалася ще більше: там лежав ноутбук Ірини, моєї колеги.
Мій Микола дуже добре розбирався в техніці, колись я йому радила навіть заробляти на цьому. Але він мою ідею не сприйняв серйозно.
А тепер я все зрозуміла: звідки всі обновки у моєї свекрухи, на які гроші вона поїхала в санаторій. Але поки я вирішила мовчати.
Наступного дня Іра забрала ноутбук:
— Справді хороший майстер, черги до нього великі, приймає по запису. Бере дуже дорого, але відповідає за роботу.
— Я вже майже місяць ходжу в кросівках взимку! Наша донечка взагалі вдягає найдешевший одяг! А ти собі таке дозволяєш! — кричала я Колі.
— Я нічого поганого не зробив. Свою зарплату я віддаю тобі. А в вільний час я вирішив підробляти — це суто мої гроші!
Я з його позицією категорично не згідна.
Микола переїхав жити до мами. Я вирішила подати на аліменти, щоб суд врахував додатковий дохід мого чоловіка.
Ми жили окремо приблизно місяців три, а нещодавно він прийшов до нас в гості. Сказав, що йому зовсім не подобається жити разом з мамою. Проситься назад.
Навіть не знаю, чи пробачати його…
Тільки нехай тепер і нас з донечкою відправить на море, купить мені новий одяг та відкладе гроші. Ось після таких дій, можна буде говорити про щось. Він повинен зрозуміти, що неправильно вчиняв.
А що ви скажете на дану ситуацію?
