Мій син зустрів свою Алісу десь у парку, закохався з першого погляду і зробив пропозицію. Привів невістку жити до нас. Я була не проти, але потім мені це перестало подобатись. Жалілася я йому майже кожен день!
То вона кухню займе на цілий день, то варить тоді, коли я поставлю холодець, то ванну після себе не помиє.
Її невістка працювала з дому. Дівчина вже думала міняти роботу, бо ці постійні діставання свекрухи не давали їй жити. А Олег був між ними, як між двома вогнями й не витримав:
– Не вплутуйте мене у свої розборки! Мені клопотів на роботі вистачає! Ви дорослі й самі маєте вирішувати такі ситуації.
Світлана Ігорівна народила сина після сорока. Ростила сама і покладала великі надії на сина. Вона звикла, що головна у його житті й слухати якусь невістку не хотіла. А Аліса навпаки не розуміла позицію чоловіка, адже він міг розгладити їхні конфлікти розмовою, але від його байдужості ставало тільки гірше. Конфлікти не припинилися.
Він почав повертатися з роботи все пізніше і пізніше. А одного вечора заявив, що йде від неї до іншої. На розлученні у всьому звинувачував дружину за її постійні конфлікти з матір’ю.
Аліса довго відходила від цього всього. кілька років не могла знайомитися з чоловіками, але завела собі собаку, він все-таки вірніший за людей. І через деякий час познайомилась із таким же самотнім власником собаки. Їхні породи теж подружилися і не були проти, коли пара з’їхалась. А через рік у них народилась дочка.
У магазині із дитячим одягом Аліса зустріла колишню сусідку. Та сказала, що має що розказати про свекруху, але дівчині від тих слів стало ніяково.
– Що сталося?
– Ой, все їй вернулося сторицею… Вона тепер не ходить, а син переїхав до своєї фіфи. Нікому доглянути за нею, а я заходжу, коли маю трохи часу.
Аліса зблідла від почутого.
– То вона зараз зовсім одна?
– Ну а як? Хто їй винен, що вона з таким противним характером. Тебе цілий час муштрувала і вижила можна сказати. А так би мала хорошу невістку.
– А ви маєте ключі від її квартири?
– Маю!
– Тоді поїхали скоріше!
Аліса не повірила своїм очам. Вони відчинили двері і їм в обличчя вдарив неприємний застояний запах. Колишня свекруха лежала, вона настільки сильно схудла, що не була на себе подібна. Дівчина одразу набрала чоловіка.
– Слухай, потрібна твоя допомога, краще негайно приїжджай, все поясню потім і скидую тобі адресу.
Через 15 хвилин він вже допомагав переносити бабцю в машину. сусідка спостерігала за всім і бралася за голову. Потім Аліса подзвонила Олегу:
– Чого тобі? – невдоволено заявив той.
– Ти матір свою кому залишив? Геть знахабнів, бачив у якому вона стані?
– Ти про що? Яке тобі діло до нас? У мене дружина вагітна, вона її боїться.
– Слухай сюди, я забираю її до себе. Надумаєшся, то приїдеш за нею. А поки я не можу дивитися, як вона тут сама помирає – дівчина поклала трубку.
Її чоловік все зрозумів і не був проти рішення коханої. Вони приїхали додому, Аліса поклала жінку у чисте ліжко, зварила кашу і годувала її з ложечки так само як свою дитину. В її очах ніби не було життя. А обличчя здавалося нерухомим. Тоді вона пригадала, що свекруха любила шоколад. Принесла цілу плиточку і давала їй по шматочку. Коли вона доїла весь шоколад то з очей потекли сльози, вони наче трохи ожили.
– Мамо, ви чого? Все буде добре!
Чи правильно вчинила Аліса?