Я отримав лист про великий борг і поїхав розбиратися – у відповідь мені тільки розсміялися

Я – Віталій. У дитинстві моя мама померла. Через кілька років батько одружився з іншою, в якої тоді було 2 дочок. Ми разом подорослішали. 

Одного дня подзвонили з поліції. Батько потрапив в аварію і загинув. Весь спадок перейшов до мачухи. Але мене приємно здивувало те, що вона відмовилась від квартири. 

– Колись власницею була твоя мама. Тепер квартира належить тобі.

Останнім проханням мачухи було наступне.

– Дозволь моїм дівчатам пожити у тебе, поки вони не закінчать навчання. Я все одно переїжджаю в село, а потім вони звільнять її.

Я погодився. Характери у дівчат були абсолютно різними. Але вони обидві мріяли вийти заміж за чоловіка з власним житлом. Мені подобалося, що вони поруч. Одна їсти приготує, друга поприбирає й одяг попере. Хотіли завжди мені вгодити.

Спочатку від мене народила Світлана. А через 3 місяці Олена. В обох були донечки. Коли про вагітність почула їхня мама, то не тямилась від люті. Та дівчата не збиралися робити аборти. Після цього я почав рахувати. За моїми мірками було не вигідно виплачувати третину доходу на аліменти. Я вирішив, що усім нам потрібне окреме житло. 

Тож я продав свою квартиру і купив 2 однокімнатні для жінок. Також вони підписали відмову від аліментів. З тієї суми, що залишилась я оформив іпотеку на квартиру для себе. Роки йшли й все було гладко. До одного моменту.

Мені прийшов лист, коли я був на роботі. Там було вказано велику суму боргу нібито за аліменти на дітей. Я одразу кинувся до сестер, щоб розібратися у чому справа.

Вони тільки єхидно посміялися.

– Ти ж подарував нам ті квартири. А договори треба читати уважніше! – І закрили переді мною двері.

Я майже став банкрутом через цю іпотеку та аліменти. Мачуха тільки розсміялася, коли почула це.

– Ти отримав по заслугах. Треба було думати раніше!

Світлана та Олена забороняли мені приходити до доньок. Я любив їх і хотів відсудити своє право бачитися з ними. Спочатку я позив гроші у колег, щоб закрити борг по аліментах. А потім успішно виграв суд.

На роботі домовився з начальником, щоб той виплачував мені 80% зарплати у конверті. Тепер жінкам нараховували маленькі аліменти.

– Нехай не думають, що вони найрозумніші. – Подумав я, коли побачив нову цю суму.

Усі вихідні я проводжу з донечками. Ми ходимо в кафе, цирк, на мультики – усюди, куди вони захочуть. І купую все, що сподобається, бо вони гарні дівчатка. Тільки їхні мамі сваряться, що я їх сильно балую.

Для сестер я придумав дещо інше. Я плачу двом вродливим чоловікам, щоб ті фліртували з ними. І при кожній можливості навіювали думку, що з дитиною їм не вийти заміж. Часу знадобилось небагато.

Своїх дівчаток я забирав зі села мачухи в присутності працівника органу опіки. І прямо розказав, що матері їх кинули самі. Тепер я відсуджував у них аліменти. А дітей забрав у свою квартиру. Коли ми разом гуляли, а дівчата бачили своїх мам, то одразу ховалися за мною. Ті казки про злих мам, що я їм читав перед сном спрацювали.

Потім я одружився і щасливо жив з дружиною. Якось Світлана з Оленою зрозуміли чому дочки себе так ведуть і лаштували мені скандал.

У відповідь я запропонував їм обміняти дочок на квартири, які я їм купив. Жінки одразу погодилися. Тепер я купаюся в грошах – дві квартири здаються в оренду, а іпотека виплачена. 

Я зумів покарати сестер. Вони думали, що хитрі, але я виявився розумнішим…

Як би ви вчинили на місці чоловіка? Чи правильно він зробив?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

JuliaG
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector