Мій чоловік завжди мріяв про сина. Без сумніву, йому подобалося бути батьком чудової і ніжної дівчинки, але чоловічої компанії у жіночому царстві йому таки бракувало.
Коли він дізнався, що я вагітна вдруге – не тямив себе від щастя. На УЗД з’ясувалося, що я ношу під серцем хлопчика. Варто було про це сказати Назару, як він одразу огорнув мене турботою, опікою і любов’ю.
Ніколи не могла б і подумати, що всі жіночі обов’язки чоловік візьме на себе: і прибирав, і куховарив, донькою займався. Дійшло навіть до того, що сам навчився коси їй заплітати! Усе робив для того, аби я не перенапружилася і не втомилася.
Як тільки почалися перейми, Назар схопив завчасно зібрану валізку, і ми помчали до пологового будинку. Поки я народжувала, чоловік тинявся під вікнами лікарні, сподіваючись побачити бодай одним оком свого карапуза.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Нарешті це сталося! На світ з’явився наш синочок! Але коли акушерка мені його показала, я не могла повірити, що ця дитина – моя.
В очі одразу кинулася руденька шевелюра малюка і майже прозорі брівки та війки. Я не розуміла, звідки з’явилися такі гени?! Мій чоловік – брюнет, а я блондинка від природи.
Мене одразу ж накрило хвилею тривоги: раптом Назар запідозрить мене у подружній зраді, вимагатиме тест на батьківство. Звісно, мені приховувати було нічого, але такі нюанси точно затьмарять радість від чудесної новини про народження спадкоємця. Мені цього дуже не хотілося.
Уся сім’я зібралася мене зустрічати з пологового будинку. Назар світився від щастя, а я вийшла на вулицю такою переляканою, що мало очі з орбіт не повилітали.
Чоловік підбіг до мене і простягнув руки до малюка, який був замотаний у пелюшку.
– Коханий, ти головне не хвилюйся. Гадаю, що це просто генетичний збій.
Очі Назара округлилися на мить, але коли він поглянув на сина, то радісно вигукнув:
– Бабуся Оля!
– Невже рудий? – перепитав чоловіка мій свекор.
– Погляньте на це вогняне волосся! – продовжував тішитися Назар.
Я не могла зрозуміти, що відбувається, але потім мої родичі мені усе пояснили.
Виявляється, що бабуся мого чоловіка була рудою, але я не встигла з нею познайомитися. Вона померла за рік до того, як я зустріла Назара.
Нещодавно ми відсвяткували повноліття синочка і пригадували кумедну історію про те, яким сюрпризом для мене було побачити його руденький чубчик у родзалі.
Чи сподобалася вам ця історія?
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
Думали, світу більше немає чим вас здивувати? Ось 27 фотографій, які доведуть протилежне
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
Тест для уважної нареченої: віднайди багатого нареченого
3 важливі стадії розвитку сина! Це має знати кожна мама
Як чужі люди виявилися відданішими і поряднішими від рідних дітей
Виберіть одне з зображень лотоса, і отримаєте пораду, яку ви зараз потребуєте
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
Будиночок гнилий, дах провалився, і паркан ледь тримається – комусь же він знадобився, купили все-таки. – Напевно, недорого купили
В один прекрасний момент про нього згадує його біологічна мати. Вона прийшла вимагати, щоб він її утримував
Дівчинка сиділа на задньому сидінні, а тато з сусідкою її навіть не помітили і пішли прогулятися
Господар, який весь цей час уважно слухав свого собаку, невпинно погладжуючи його по голові, підняв на нас повні сліз очі і запитав: – Скільки я вам винен?
Швидкий рецепт смачних і пухких рогаликів
Свекрухи, чому ви так погано ставитеся до своїх невісток, адже вони потім за вами змушені доглядати на старості років, а не ваші дочки!
