Потяг вирушав вночі, тому я заздалегідь обрав місце на нижній полиці, адже це комфортно. Моїми сусідами у вагоні були старенька бабуся, молода жінка та її син, років 6 на вигляд. Однак, було ще одне вільне місце.
Тоді забіг переляканий юнак з речима та поглядом шукав потрібне місце. Дістав квиток, уважно перечитав.
– Перепрошую пані, але ви сидите на моєму місці. Ця нижня полиця моя.
– Ой, я переплутала, зараз звільню ваше місце! – почала вибачатися молода жінка.
Дивно, адже знаю, що часто такі матусі починають конфліктувати з пасажирами, мовляв, у мене дитина й ти повинний мені поступитися місцем!
– Нічого, вам з малюком буде на верхній полиці не зручно. Давайте ми з вами поміняємося місцями, мені й так їхати недалеко.
– Спасибі! Ось, візьміть гроші, адже ваш квиток дорожчий!
– Дякую, але краще купіть дитині на ці кошти шоколадку чи ще якісь ласощі.
Мене приємно вразила поведінка жінки й хлопця. Він, як справжній джентельмен, віддав їй своє місце та ще й грошей не взяв. А вона не стала лаятися з ним, ще її син чемно себе поводив весь час у потязі.
Здається, що це просто дрібниця, але який благородний вчинок. Треба частіше робити добро, яке потім повернеться тобі сторицею!
А ви погоджуєтеся з такою думкою? Як часто ви допомагаєте незнайомцям?
