Я ніколи не знала свого батька. Мати вдруге вийшла заміж, коли я була маленькою Переїхала до нового чоловіка. Але їхнє щастя тривало не довго. Чоловіка не стало. Я його не пам’ятаю. Ми залишились жити у його квартирі.
Бабуся була не в захваті від рішень і життя матері, тому вони практично не спілкувались. Тим більше мати час від часу любила випити. Поки я ще навчалась у школі, то мати старалася давати собі раду. А потім стало тільки гірше.
Я соромилась її. Усі знайомі знали про мою ситуацію з матір’ю. У ті часи я шукала підробіток, щоб хоч за щось купити продукти. Я мріла вступити на навчання до сусідньої області, щоб поїхати якомога далі від неї. І мені вдалось.
Я намагалась підтримувати зв’язок із мамою. Дзвонила. Але вона рідко брала трубку. Бувало, що кілька разів міняла номер. Після першого курсу я наважилась навістити її. Коли побачила стан квартири, то була сильно розчарована.
Матір знайшла якийсь підробіток, щоб мати за що пити. І запустила себе ще більше. Стан квартири мене вразив, вона перетворилась на якийсь смітник. Повертатися туди хоча б раз бажання одразу відпало.
До кінця навчання я більше туди не їздила. Наш зв’язок розірвався. А потім познайомилась з майбутнім чоловіком. Ми планували весілля. Хотіла повідомити про це матері. Поїхала у рідний дім. А там двері відчинила якась чужа жінка.
Тоді я подзвонила до бабусі, щоб дізнатися що відбувається:
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Твоя мати давно померла. А ти навіть про це не знаєш! Не соромно тобі?
– Як померла? Чому ви мені нічого не сказали? – я не стала нагадувати їй, що вона сама перестала з нею спілкуватися купу років тому.
– А навіщо? Ти її лишила саму, ще й дзвонити перестала. Я все це знаю. Сусіди розказали.
– Вона була моєю матір’ю, а ви навіть на похорон мене не покликали!
– Пізно мене звинувачувати! Ти сама винна!
– А що з квартирою, хто в ній живе?
– Мої квартиранти! Можеш навіть не мріяти, вона моя.
– А це як? Хіба вона не перейшла мені у спадок?
– Ти в спадщину не вступала, я її в тебе відсудила. На цьому питання закрите.
Я була шокована. Невже бабуся була здатна на таке? І все заради квартири? Я більше не хотіла з нею спілкуватися. Навіть не встигла розповісти про своє майбутнє весілля.
З чоловіком ми зажили добре. З часом взяли іпотеку, народились діти. Раптом до мене зателефонував невідомий номер. Голос здався трохи знайомим і мене осінило. Дзвонила бабуся.
– Слухай. Мені потрібна твоя допомога! Я стара, у мене немає коштів, здоров’я слабке. У тій квартирі ніхто не хоче жити, там потрібен ремонт. Займешся нею? Я потім перепишу її на тебе!
– Дякую за пропозицію, але я відмовляюся брати в цьому участь!
– Тобі, що зайвої квартири не потрібно? Геть здуріла, дівко?
– Мені байдуже на ту квартиру. Розбирайтеся самі.
Я ні краплини не жалію про своє рішення. Адже так не можна. Та людина стала для мене чужою ще кілька років тому. А тепер у неї нікого не залишилось. Перш за все потрібно завжди залишатися людиною!
Згідні?
Підбірка наймиліших і безцінних посмішок новонароджених малюків. Сенді Форд уже давно почала займатися фотографією і кілька років тому зрозуміла, що її покликання – фотографувати немовлят
Анекдоти для гарного настрою!
Як із домашнього сиру приготувати сирну закуску для бутербродів. Краща за будь-які магазинні аналоги!
Узбецький плов – традиційний і дуже смачний рецепт
Який у вас камінь-талісман в залежності від місяця народження і як він розкриває вашу особистість?
Як швидко і назавжди позбутися від мурах на вашій ділянці
Рецепт випросила у подруги, яка заробляє на випічці. Ідеальний класичний бісквіт готую тільки так
На похоронах чоловіка, жінка підійшла до труни і поклала в неї коробку. Зробила все як і обіцяла
Я обернувся і почав проходити повз щасливих татусів, які стояли біля пологового будинку і запускали в повітря шарики. Я завжди хотів сина, мріяв про спадкоємця
Неймовірні тривимірні портрети з дроту створює румунський художник
Зося вже багато років працювала у дитячій лікарні, але така історія у них трапилася вперше
Славка до матері моєї в село відправимо. А що? Ми ж з тобою ще молоді – своїх народимо цілу купу
Відчуваючи, як зрадницьки затремтіли мої коліна, а щоки миттєво налилися жаром і червоним кольором, я, мовчки, кивнув. І вона присіла поряд
– Рудий, ти куди подівся? – голосно прокричав дід. – Йди сюди. Кажу, хуртовина буде. Заснув чи що?
Головні помилки, які допускають господині під час приготування варення
«Рафаелло» по-домашньому. Власна фабрика цукерок на кухні
Коли зради стали «нормою»? Що з нами всіма не так?
Найкращий спосіб зцілити своє серце – це робити те, що вам до душі
Тримайтесь за чоловіка, який ніколи не дозволить вас образити…
