– Ти вже стільки років без чоловіка? Невже не хочеться хоч на побачення сходити? Ти ж красива, хіба тебе ніхто не кличе? У мене є брат. Я прямо так і уявляю вас разом. Така гарна пара була б!
– Ой! Годі тобі! Я якось сама.
– Ну ти подумай. Віктору лише 35 років. Не курить, не п’є, не гуляє. Ні разу не був розлученим і своїм дітей немає. Дуже зацікавлений у тобі! Хоче познайомитись.
– Щось тут не так! Якщо він такий ідеальний, то чому досі не у стосунках?
– Жінки попадались не ті. Хотіли від нього лише грошей. А він зацікавлений у щирих почуттях і хоче справжню сім’ю. І дітей любить. Знає, що в тебе син, його це аж ніяк не відштовхує.
Слова подруги мене переконали і я погодилась на побачення. Вона сказала, що сама дасть йому мій номер. Того ж вечора Віктор подзвонив.
– Привіт! Це Віктор! – його голос здався мені таким серйозним.
Чоловік одразу озвучив свої наміри. Казав, що хоче будувати справжні стосунки, навіщо ці побачення, треба одразу знайомитись із сином. Я погодилась. Швиденько прибрала у квартирі й спекла торт.
Навіть встигла у салон краси на укладку та макіяж. Була готова, як ніколи. Ввечері я нарядилась у сукну, нарядно вбрала сина і чекала на гостя.
У призначений час пролунав дзвінок у двері. Переді мною стояв високий худий чоловік. Він був вбраний у протерту куртку, далеко не нові спортивні штани, а в руці тримав три гвоздики.
– Хто придумав цю дурню – дарувати жінкам квіти? Вони ж такі дорогі, краще на них якоїсь їжі купити.
Мені не сподобались його слова. Та я розуміла, що назад дороги немає і запросила його всередину.
Коли він зняв куртку я відчула неприємний запах спітнілого тіла.
– Господи, він ще й не помився чи що? – думала я. – Хоча бувають чоловіки, які мають багато тестостерону. Може він справді хороша людина? Даю йому останній шанс.
Зрештою я стояла перед ним зі зачіскою і макіяжем, у сукні, а він виглядав як пристойний безхатько.
Я запросила його на кухню. Потім привела сина, вони познайомились. Але особливого інтересу до дитини в нього я не помітила.
Потім я поставила чайник і запропонувала йому шматок торту.
– Я звик їсти солодке після того, як поїм основну страву. Що ти ще приготувала?
Його заява мене просто розлютила. З перших хвилин знайомства і вже якісь вимоги!
– Пробач! Я не мала достатньо часу. Встигла приготувати кашу для сина.
– Я не розумію. Жінка повинна дбати про чоловіка. Я ж буду приносити гроші, за це хочу, щоб завжди у домі було чисто і накрито на стіл. Моя мати все встигала, бувало прокидалась о 5 ранку, або пізно лягала спати.
Після його пояснень я одразу зрозуміла чому він досі самотній. Вже минули ті часи, коли до жінки ставляться лише зі споживчою метою.
Я одразу пояснила йому, що нічого не вийде. Що він не моя людина.
Потім подруга хотіла, щоб я пояснила своє рішення. Та я не хотіла зайвий раз пригадувати цей вечір.
Гадаєте я правильно вчинила?
