Поділ майна – це завжди проблемна ситуація, яка вимагає тривалих роздумів і зважених рішень. Адже інколи трапляється так, що нерухомість в батьків одна, а дітей двоє. Саме в такій ситуації опинилася Ольга Степанівна. Як ви думаєте, чи вийде жінці вчинити по справедливості і задовольнити бажання своїх дочок?
“Я вже у такому поважному віці, що прийшов час написати заповіт. Краще розділити майно завчасно, щоб в майбутньому з цим у дітей не виникало жодних проблем. І мої переживання не безпідставні. Адже квартира у мене одна, а дочок двоє. Я розумію, що заради справедливості все потрібно ділити порівну, але хіба можна нехтувати іншими обставинами? Життєві ситуації в сестер абсолютно різні.
Аня живе разом з нами. Вона рано вийшла заміж і народила дитину. Проте її обранець виявився не готовим до такої відповідальності і вже через пів року покину її. Саме тоді вона переселилася до нас.
Ми з чоловіком намагалися зробити життя Ані з онучкою максимально комфортним. Дівчинка росла на наших очах і була приводом для щоденної радості.
Лише зараз я розумію, що була занадто суворою з Анею. Через бажання захистити її від усіх бід, я була гіпертурботливою. Мені було важливо знати куди і з ким дочка йде гуляти, коли вона повернеться, чи тепло вдягається і чи снідає зранку. На фоні цього виникало багато непорозумінь і сварок. А ще Ані хотілося запросити подруг в гості, але ми з батьком заважали своєю присутністю. Та куди нам діватися?
Згодом мій чоловік почав хворіти. Ані довелося багато часу приділяти догляду за батьком. Вона навіть перейняла на себе більшість домашніх обов’язків. За таку допомогу і підтримку я дуже вдячна. Саме тому я думала, що буде справедливо переписати квартиру на неї. Однак як щодо Тані, молодшої донечки?
В особистому житті у неї все чудово. Вона одружилася, коли їй було 22 роки. Хоча спочатку молодятам також було не солодко. Вони багато років виплачували кредит за квартиру. Окрім цього в пари народилася двійня, яка також вимагала уваги. Допомоги Тані не було від кого чекати, адже я мешкаю в іншому місті.
Дочці довелося дітей залишати на сусідку, щоб встигати поєднувати батьківство з роботою. Пара багато працювала, щоб мати змогу забезпечити собі гідний рівень життя.
При цьому Таня знайшла час і на нас. Коли батько захворів, вона приїхала і оплатила медичний огляд та лікування. Після смерті чоловіка саме молодша дочка зайнялася організацією похорону. Хоча у неї було і своїх турбот надзвичайно багато. Однак Таня пожертвувала собою заради нашого з Анею благополуччя.
Мені прикро, що натомість Таня не отримала гідної підтримки і допомоги. Аня і її дочка завжди були під нашою з батьком опікою, тому отримували більше уваги. З онуками від молодшої дочки я бачуся лише на свята, тому навіть не сумніваюся в тому, що їм не вистачає моєї турботи і любові.
З одного боку, квартиру хочеться віддати Ані, адже це її єдина домівка. Чоловіка у неї немає, тому без нашого житла вона буквально опиниться на вулиці. Але й Тані хочеться допомогти. Вона так багато витратила сил на виховання дітей і допомогу рідним.
Не знаю, як вчинити правильно. Переживаю, щоб після моєї смерті поділ майна не розсварив сестер. Але й вчинити хочеться по справедливості”.
Як вчинити жінці, яка опинилася в такій ситуації? Можливо, Олена Степанівна даремно хвилюється, адже з її слів стає зрозуміло, що між дочками хороші стосунки. Чи зможе відверта розмова розставити всі крапки над “і”?
Чи доводилося вам стикатися з проблемами під час розподілу майна?
