30- річна Оксана жаліється. Її батьки дуже образилася через невинну пропозицію. Жінка в шоці. Вона вже давно доросла людина, а таке відчуття наче маленька дівчинка, яку застидали через невивчений урок.
І ось в чому справа:
– Мої батьки давно не були у столиці. Я якось не їздила у своє село, то робота, то маленька дитина, то ще щось. Одного дня мені зателефонувала мама. Вона сказала, що вони з батьком узяли квитки і їдуть до мене. Прекрасна новина! Ми з чоловіком порадилися і вирішили, що знімемо батькам готель. У нас невеличка квартирка, зайвих ліжок немає. А так усім зручно. Мама, як почула це, одразу образилася. Чому так і досі не розумію!
Про увесь цей конфлікт докладніше:
Сама Оксана родом з дуже маленького села. У столицю вона приїхала десь 7 років тому. У столиці їй відразу пощастило: вона швидко знайшла хорошу роботу, а незабаром і щасливо вийшла заміж за доброго чоловіка, народила спочатку прекрасного синочка, а в минулому році ще й стала мамою маленької донечки. Зараз Оксана сидить вдома з дітьми.
Чоловікові теж дуже до вподоби налагоджений домашній побут, з роллю єдиного сімейного годувальника він непогано справляється сам, ніколи не нарікає ні на що. Вони сім’єю орендують досить-таки простору квартиру – дитяча, спальня і велика кухня-вітальня, живуть вони добре та мирно, в повному взаєморозумінні та цілковитій злагоді.
З батьками своїми Оксана не бачилася вже кілька років, і ті просто якраз нещодавно попросилися в гості – подивитися на онуків, привезти гостинців, самим в дітей погостювати деякий час і подивитися, як їм живеться.
Ну і столицю подивитися, не без цього. Батьки Оксани – люди дуже прості, звичайні селяни, небагаті, майже не подорожують, ніде вони особливо й не були, в столиці в останній раз бували, напевно, ще коли були зовсім молодими.
Коли мама повідомила свою доньку про те, що вони хочуть приїхати до них в гості на деякий час, Оксана дійсно була дуже цьому рада. Вже і дітям сказала. Діти чекають бабусю та дідуся в гості з великим нетерпінням, з якими до цього регулярно спілкувалися тільки по скайпу, бо в гостях давно не були. Зять теж налаштований дуже позитивно перед приїздом батьків дружини.
– Тільки ось я подумала, а як ми їх розмістимо і де вони спатимуть, адже нам самим тут ледве місця вистачає? Диванчик у вітальні у нас не розкладається, значить, довелося б поступитися батькам свою спальню, самим лягати на підлозі в дитячій. Або з дітьми якось моститися, на їх ліжках. Загалом, незручно якось виходить, а головне, що незручно буде всім! Чоловік каже, давай ми з тобою ось просто візьмемо і орендуємо на тиждень для твоїх мами з татом номер в готелі поблизу. І їм добре, і нам! Нікому тіснитися не треба, вдень вони у нас, ввечері їх би чоловік, відвозив на машині в готель, вони б відпочивали нормально. Їм з незвички з двома малюками теж нелегко буде цілими днями. А вранці знову б приїжджали до нас. Ну ось що такого поганого в такому розкладі?
– Теоретично, начебто, нічого поганого такого в цьому я не бачу геть. Хороший такий варіант.
– Мені також так здається! Я знайшла відмінний і недорогий готель, в двох кварталах від нас. Сама все подивилася, там дуже миленько і чисто. Природно, платили б за готель ми самі. Сказала мамі, а вона – в сльози! “Навіщо ж так, доню, хіба так люди батьків своїх зустрічають? Ми для вас тягар якийсь, чи що?” – плаче. Ні про який готелі моя мама більше й чути не хоче. Ми, каже, до онуків хотіли приїхати, а не в готель! “Якщо ми вам не на часі зараз зовсім, завадимо, то так і скажіть! Піду завтра здавати квиток, нехай гроші повернуть хоч якісь!” Ми як краще хотіли для всіх! Мої батьки – начебто розуміючі люди, завжди ними були . І тут таке. Не розумію!
Мама з татом так образилися, що не хочуть бачити ні Оксану, ні зятя, ні онуків. Чомусь старенькі сприйняли намагання дітей як особисту образу. Можливо це їх менталітет, виховання, звичаї, але вже як є.
Сама Оксана не знає як вийти з цієї ситуації. Жінка сподівається, що з часом батьки поговорять з нею і вони примиряться.
А ви як вважаєте: чи права Оксана, чи ні?
