Мати найкращу подругу – це і в дощ, і в сніг, і в будь-якому вигляді бігти їй на допомогу, коли це потрібно.
– Накидай халат і гайда до мене! Прямо зараз! Чекати не можна! – прокричала в трубку Галя. Вона підірвала мене на рівні ноги зі сну. Ще сонце сходити навіть не почало. Я не зрозуміла,що робиться. Але на поклик про допомогу побігла. Йти було недалеко, у сусідній під’їзд. Ми жили поруч.
Дружили з Галею ми з самого дитинства. Все почалось ще з ігор в дворі. Нам було весело разом. Вчились в одній школі, щоправда, Галя на рік була старше.
Зараз ми живемо у тих же будинках, що й в дитинстві, проте тепер без батьків. Моя мама померла, коли я була студенткою, а батьки Галі переїхати жити до моря.
Галя має чоловіка Сашка і двох дітей. Але я б не назвала її хорошою сім’янинкою. Вірність – це не її головна риса характеру. Її чоловік часто їздить у відрядження по роботі. Галя в цей час навідується до друга Сашка. Це відбувається ось уже майже рік. Дітей відправила до батьків у село і сама розважається. Проте цей секрет знала лише я.
У мене є п’ятирічний син Владик. З чоловіком розвелась нещодавно. Не змогла з ним жити далі. Рівень його ревності надто переходив межу. Хоча і приводів я йому не давала. Він весь час у чомусь мене підозрював, контролював. От уже місяць ми на різних територіях. Хоч скучаю безмежно, бо люблю цього ревнивця.
Галя з переляканими очима стояла у коридорі своєї квартири. Слова не складались у речення:
– Славік тут… А Сашка додому зараз… А розбудити ніяк…
– Стоп, стоп, заспокойся і давай за порядком.
– Славік у ліжку п’яний лежить. Я буджу його, а він не встає. Саша мав з відрядження повернутись тільки завтра, подзвонив щойно, каже, під’їжджаю. Усе пропало. Благаю, врятуй мене! – слізно молила подруга.
– Яким чином?
– Залишся з ним у ліжку, нібито ти з ним роман крутиш. Скажеш, що не хотіла до себе у квартиру приводити, щоб син не бачив. Це єдине, що мені вдалось придумати! Кращого варіанту немає.
– Галю, ти з дуба впала! Я не хочу, щоб про це дізнався мій чоловік. А Сашко твій досі з ним спілкується. Точно розповість! Скаже, що ми ще до кінця не розлучились, а у мене новий коханець на горизонті.
– Ну тоді це кінець! – Галя уже ридала. – Подруго, виручай! Я обіцяю Саша нікому не розповість. Ввійде в становище. Ти ж уже місяць без чоловіка. Він зрозуміє.
Я пішла до Славіка, який в нетверезому стані валявся на ліжку. Зробила спробу його підняти. Та все даремно! Це нереально, він навіть не поворухнувся.
– Таксі вже під’їхало! Він зараз буде тут! – застогнала Галя.
– Виходь з квартири. Підіймись на поверх вище, а як Саша зайде у квартиру, то біжи до мене. Я щось тут придумаю. Тільки тихенько, Владика не розбуди!
Почали діяти за планом.
Галя пішла. Я зняла халат. І лягла у ліжко до п’яного Славіка. Адреналін зашкалював у той момент. Здавалося, серце виплигне з грудей. Я чула кожен звук. Ось ключ повертається в замку. Відчинились вхідні двері. Саша роззувся. Став біля дверей спальні, різко штовхнув їх.
– Що коїться? – почав кричати він.
– Сашко, не кричи, це я, Оля! – я підхопилась з ліжка. Сказати, що Саша здивувався – це нічого не сказати.
– Ти ж мав увечері повернутись? Хіба ні? Галя нам зі Славіком дозволила залишитись, а сама пішла до мене спати. Ми.. ем.. ну..у нас роман почався. – почала підтримувати Галину історію.
– Це неймовірно! Просто в голові не вкладається, що ти на таке здатна. А Славік мені сказав, що на дні з міста їде. То він приховував ваш роман! Все зрозуміло. Але я ж Галі сказав, що їду, чому вона тебе не попередила?
– А я телефон вдома залишила. Вона напевно, Владика самого не могла залишити. Ти іди за нею. Я зараз тебе дожену, тільки халат одягну.
Сашко сердився і не розумів, що робиться, але він повірив. Поки його не було, я пішла до Славіка знову.
Я почала зі всіх сил трясти ним. Він заворушився. Дала йому ляпаса, від якого він швидко прийшов до тями і аж сів у ліжку.
– Значить так, слухай мене уважно! – я розповіла йому усю історію, аби наші свідчення сходились. Він закивав головою, мовляв, усе зрозуміло. Пішов у ванну, привів себе в порядок. За цей час якраз повернувся Сашко з Галею. Ситуацію вдалось розв’язати мирно. Усі розійшлись по домах.
Проте найцікавіше мене чекало ввечері. Розлючений чоловік увірвався в квартиру зі словами:
– Коханця собі завела? Я знав, що ти гуляща! Завжди підозрював це, а ти казала, що я псих! Мені Сашко розповів усе і в деталях. Я так просто цього не залишу. Дитина залишиться зі мною, а тобі буде ой, як непереливки. Я тобі це обіцяю.
– Коханий, все насправді було по-іншому – намагалась вставити хоч слово в тираду чоловіка.
Але він її не чув. Грюкнув дверима і пішов.
Я подзвонила до Галі.
– Як це розуміти? Ти що накоїла? Ти ж обіцяла, що усе залишиться між нами і нікуди не вийде – гнівно закричала я в слухавку.
– Ну, так вийшло. Не сердись. Ти і так майже розлучилась. А я ж мусила якось свою сім’ю рятувати.
– Не сердись? Мене чоловік навіть слухати не хоче! Рятуючи себе, ти підставила мене! Я не хочу розлучатись, ми могли б ще зійтись! Якби не ти! Дзвони йому і розкажи, як усе було насправді! Він не базіка, твоєму Сашку точно не розповість.
Галя погодилась зі мною. Але уже потім від спільних подруг я дізналась, як вона пліткувала про мене. Розповідала про роман зі Славіком. Щоб усі повірили їй! І я б уже ніяк не могла викрутитись!
От це подругу маю! Облила мене брудом, рятуючи власну шкуру!
Я звісно, розумію, своя сорочка ближче до тіла, але це не входить ні в які рамки!
З чоловіком я так і не помирилась. Проте і з Галею спілкувати більше не стала. Ця ситуація явно дала зрозуміти, що вона з себе представляє!
І все б нічого, якби не стався ще один випадок. Через тиждень після цієї історії до Саші підійшла сусідка і запитала:
– Синку, а що це у вас таке робилося? Якась Санта – Барбара. Геть нічого не зрозуміла. В суботу вранці збиралась на дачу, на зупинці стояла. Дивлюсь, Оля у ваш під’їзд побігла, так ніби на поїзд запізнювалась. Тоді ти з таксі вийшов. А потім Галька твоя у Ольчин під’їзд побігла, захекалась, ледь носом землю не поцілувала. Думаю, от сміхота! Марафон якийсь зранку влаштували чи що? Вирішила тебе спитати таки, що творилося то?
Сашко склав пазл докупи. Незабаром вони з Галею теж розійшлись.
Галя робила спробу помиритись зі мною. Але я не бажала її більше знати.
Мій чоловік теж приходив миритись, Але і його я послала під три чорти.. Набрид уже зі своєю недовірою.
Tabula rasa! Пора почати життя з чистого аркуша!
Чи траплялись у вашому житті такі подруги, як Галя? Чи правильно зробила Оля, що припинила з нею спілкуватися?
