Щаслива невістка не могла дочекатися того моменту, коли я подарую їй документи на квартиру, вона просто не знала, що я надто добре розуміюся на людях.
Коли мій син познайомив мене з Юлею, то я одразу зрозуміла, що вона йому не пара. Так, вона намагалася справити на мене гарне враження, але їй чомусь це не вдалося. Материнське серце відчувало, що її почуття до мого Назара нещирі.
Я не хотіла руйнувати щастя сина, тому нічого йому не сказала. Він вже дорослий, сам розбереться у своїх стосунках.
Майбутня невістка все частіше почала демонструвати свою зацікавленість моїми статками та житлом. Коли вона дізналася, що моя тітка, яка заповідала мені квартиру, померла, то стала такою лагідною до мене, що аж страшно.
Я дозволила пожити у тій квартирі моїм близьким родичам, які ремонтували своє помешкання після того, як їх затопив сусід. На руках у них була маленька дитина, тож я не могла собі дозволити брати з них гроші. Сказала, щоб оплачували лише комунальні послуги.
Це обурило мою невістку, яка вирішила втрутитися у справу, яка її абсолютно не стосувалася:
– Валентино Павлівно, ви так нерозумно чините. Знаєте скільки коштів можна отримувати, якщо здавати квартиру в оренду? А ви за “дякую” вирішили розщедритися.
– Ну, це ж моя квартира, тому тобі про це хвилюватися не варто. Матимеш своє житло – чинитимеш так, як захочеш, – з усмішкою відповіла я.
Уникнути нав’язливої дівчини мені ніяк не вдавалося, бо вже за кілька тижнів до мене звернувся син, який заявив, що хоче жити разом з обраницею. Цілком очевидно, що молода пара не виявить бажання ділити житлову площу зі мною, чи з батьками Юлі. Тож я розуміла, до чого він хилить.
– Мамо, ми ж не можемо збирати гроші на власну квартиру, якщо витрачатимемо усю зарплату на оренду.
– Звісно, синку, я все розумію.
Йому було соромно просити мене про таке, але заради коханої він був готовий піти на такий крок. Я його заспокоїла, бо й так знала, що подарую цю квартиру Назару. Він ж моя дитина!
Довелося мені вигнати своїх родичів. Дякувати Богу, ремонт у їхній квартирі майже добігав до кінця.
Я зітхнула з полегшенням. Тепер мій син буде щасливим, а чого мені іще бажати? Не знала я, що Назарові жити з Юлею буде дуже несолодко.
Коли я навідалася до них в гості, то побачила жахливу картину: гори немитого посуду, брудна підлога, ще й невипрані речі повсюди валяються. Син розповів мені, що Юля взагалі нічого робити вдома не хоче. Роботу кинула і за його гроші відвідує усі заклади міста разом зі своїми подругами.
Назар шокований, бо кохана сказала йому, що взагалі не збирається заощаджувати кошти для власної квартири, мовляв, у нас вже є житло, навіщо нам себе в чомусь обмежувати?
Я довго думала, як вберегти сина від цієї аферистки, і дала йому одну пораду:
– Синку, давай перевіримо твою наречену. Я оформлю цю квартиру лише на тебе, а ти вже поживеш і побачиш, чи треба тобі така дружина.
Назар погодився. Почала молода пара планувати весілля, прийшли до мене в гості, з’ясовувати деталі організації свята.
– Ой, мої батьки такий чудовий подарунок приготували. Назар у захваті! Буде у нас тепер посудомийна машина. Я ж не Попелюшка, аби свій манікюр псувати через брудні тарілки, – засміялась невістка, – Валентино Павлівно, ні для кого не секрет, якого подарунку нам варто чекати від вас.
– Якого ж? – спитала я, удавши, що нічого не розумію.
– Ну, як? Ви перепишете на нас свою квартиру. Конверт з документами – чудове доповнення до щасливого сімейного життя.
Коли я сказала, що записала житло лише на ім’я власного сина, Юля озвіріла. Влаштувала гучний скандал, сказала, що піде від Назара, якщо я не зміню свого рішення.
Коли син намагався її заспокоїти, вона спитала його, чи готовий він переписати частку квартири на неї. Назар сказав, що залюбки поділить порівну із неї житло, на яке вони збиралися заощаджувати гроші. Така відповідь невістку не влаштувала. Вона зібрала речі і зникла з нашого життя назавжди.
Я хвилювалася, як цю подію переживе мій син. Але він тільки радий був, що йому вдалося позбутися дівчини, яка його навіть не кохала, просто хотіла за його рахунок влаштувати собі безбідне життя. Він ще довго мені дякував за те, що я врятувала не лише його квартиру, але й свободу.
Чи правильно герої вчинили з Юлею?
