Мати виховувала нас самостійно. Батька не стало ще коли я був зовсім дитиною. Часи бували різні, але навіть у найважчі періоди мати справлялася своїми силами і ніколи не зверталася по фінансову допомогу до свекрухи.
Вона ходила одразу на три роботи. І всі її старання були для того, щоб діти ні в чому собі не відмовляли, здобули гарну освіту і добре харчувалися. Вже у 17 років я розумів, що повинен допомогти матері, тому влаштувався на посаду пакувальника товарів у місцевому магазині. У мене була мрія: купити комп’ютер. Однак мені так і не вийшло тоді її реалізувати.
Одного дня я випадково став свідком розмови матері зі свекрухою. Вона просила у неї гроші на операцію. Виявилося, що лікарі діагностували у мами грижу. Заощаджень у неї не було, бо всі кошти йшли на прожиття. А те, що все ж залишалося, відправлялося у спеціальну вазу.
Саме туди я поставив усі зібрані за рік гроші. Це не була космічна сума, але все ж…
Цього вистачило на операцію. Ніколи не забуду, як матір раділа, що нічого позичати не доведеться.
А що ви думаєте про вчинок сина?
