Того вечора Христина зрозуміла, що вже не кохає Івана. Раніше він дарував їй квіти, запрошував на побачення та носив на руках. А зараз немов помінявся – ходить злий, постійно кричить на неї. Забула, коли Іван востаннє говорив їй комплімент чи хвалив вечерю.
Дітей у них не було. Старалися майже 10 років, але лікарі тільки сумно хитали головами – марно. Тоді Христина змирилася з тим, що ніколи не буде матір’ю та намагалася знайти плюси у такому становищі. “Зате не поправлюся, як деякі мої подруги та і в декрет не треба виходити” – думала вона. А Іванові було байдуже не тільки на цю ситуацію, але й на дружину. Після роботи приходив додому та грав комп’ютерні ігри, щовихідних зустрічався з друзями у барі за переглядом футболу. Немов забув про те, що у нього є дружина.
Христя працювала на великій будівельній фірми та нещодавно до них влаштувався новий працівник – Сашко. За 2 місяці встиг закрутити роман з секретаркою та кинути її. Всі чоловіки йому заздрили, а жінки щоразу кокетливо спілкувалися та запрошували до себе у гості. Він красивий, блондин з голубими очима, сильні руки. Часто пропонував Христі провести її додому. Тому одного вечора вона все-таки дозволила йому провести, але не до квартири, а у кафе. Наступного ранку вона прокинулася з Сашком у ліжку.
Іван не помічав, що дружина часто затримується на роботі та навіть не приїжджає ночувати. З Сашком вона немов знову розцвіла – почала красиво одягатися на роботу, гарна укладка та підбори. Намагалися тримати свій роман у секреті від колег. Щовихідних відпочивали за містом або проводили час у Сашка на квартирі. Спершу Іван запитував, де так жінка пропадає. “Та я з подругами у кафе, а потім ми поїхали до Маринки додому, там залишилися всі ночувати” – відповідала дівчина та бігла до молодого коханця.
Так вони протрималися майже 3 місяці. Одного ранку Сашко запропонував дівчині переїхати до нього та навіть казав за весілля. Христя вже уявляла себе у розкішній білій сукні, як новий чоловік несе її на руках до РАЦСу, а всі кричать “гірко!”. Це має бути таке свято, щоб всі подруги почали їй заздрити!
Однак, весілля – задоволення дороге. Тоді Христина отримувала більше, ніж Сашко. Щоразу чоловік казав, що попросить підвищення у директора, щоб вистачило на розкішне святкування. Тоді Христя згадала про гроші, які бачила у коробці в шафі – вони з чоловіком відкладали на нову машину. Там є половина її суми, тому поїхала додому, щоб їх забрати. Там було декілька тисяч доларів. Відрахувала половину та запала коробку назад.
Вже ходила та обирала зал для весілля, складала список гостей. Але треба сказати Іванові за коханця та розлучення. Після роботи заїхала додому, адже нарешті наважилася на цю серйозну розмову. Однак, вдома нікого не було. Тільки таких запах, немов вона у лікарні. Всюди були пігулки, рецепти з ліками та використані баночки з-під сиропу. Тремтячими руками взяла невеликий аркуш – аналізи. Виявилося, що у Івана давно були проблеми з серцем. Тому він так закрився від дружини, адже не хотів її засмучувати.
Тоді пазлик немов склався до купи. Ці гроші були на лікування. Дівчині стало соромно. Швидко зібралася та поїхала на квартиру до Сашка. Весілля може зачекати, адже зараз краще зробити операцію для Івана. Однак, коли зайшла додому, то побачила цікавий сюрприз – коханець цілується з молодою секретаркою.
– Негідник! Як ти міг?
– Кохана, це не те, що ти подумала!
Але Христина не хотіла слухати такі пусті виправдання. Зібрала всі свої речі та приїхала на квартиру до Івана. Чоловік якраз був вдома.
– Вибач. Але я повинна тобі все розповісти.
Христя почала гірко плакати, але Ваня підійшов до неї, міцно обійняв та поцілував.
– Я знаю про Сашка. Здогадувався про це. Бачив, яка ти щаслива поруч з ним. Не хотів тебе засмучувати через хворобу. – тихо сказав Іван.
Він пробачив Христі. Дівчина потайки взяла кредит та доклала необхідну суму до коробки. Невдовзі чоловікові зробили операцію. Дівчина з ранку до ночі чергувала біля його палати, купувала всі необхідні ліки та вітаміни, доглядала за чоловіком. А Сашко звільнився та переїхав геть, навіть нічого не пояснив Христі.
Одного дня дівчину дуже нудило. Вона зробила тест на вагітність – дві смужки. Хутчіше побігла до Івана у лікарню, але зустріла чергового лікаря.
– Пані Христино, будь ласка, зачекайте. Ми отримали аналізи. На жаль, операція не допомогла. У нього залишилося декілька місяців. Або навіть тижнів…
Христя довго плакала. Лікар розповів про аналізи Іванові, а він просто мовчав.
– Ваню, я вагітна.
– Кохана, це найкраща новина за цей день. Якщо це буде хлопчик, то треба назвати Мишко. – тихо відповів чоловік.
Через декілька років Христина несла великий букет лілій на могилу, а за руку тримала малюка. Він був схожий на Івана – темне волосся, карі очі та щира посмішка. Обережно поставила квіти
– Синку, тут твій татко. Це він обрав для тебе таке хороше ім’я.
Жінка заслуговує на другий шанс? Ви б змогли пробачити їй зраду?
