Юра привіз до нас бабусю. – Вони з моєю дружиною не вжилися, так що ось вам подарунок

Ми переїхали на певний час в інше місто, адже мамі зробили операцію і ми з чоловіком вирішили їй допомагати.

Минуло 6 місяців, ми нарешті повернулися до своїх рідних стін, проте візит був не надто приємний, адже двоюрідний брат мого чоловіка – Юра, все ж таки змусив їхню бабусю продати частину в квартирі, а за вторговані гроші придбати йому житло. 

Ми не були готові до того, аби у квартирі жив хтось чужий для нас. Оскільки люди, що придбали ту частину квартири вирішили зробити собі міні бізнес і здавали квартиру в оренду. Щомісяця ми жили із новими не відомими для нас особами. Бувало різне, навіть квартиранти злодюги були! Наше майно потягли собі, коли ми були на роботі.

Брат чоловіка купив собі невеличку квартиру за гроші бабусі, але вона була записана на його дружину. Бабця наполягала, аби вона була там прописана, а вони погодилися, тільки старенька навіть подумати не могла, що виписати людину із житла взагалі не проблема.

Ми ж моїм чоловіком та дитиною жили в одній кімнаті, квартиранти в іншій, а мама чоловіка в третій. Щоправда, вона 5 років десь поїхала і з того часу не виходить з нами на зв’язок.

З кожним днем нам було все важче жити за таких обставин, тому ми вирішили продавати свою частинку у квартирі, а взяти кредит на нову.

Хоч всі заперечували тому, аби ми не продавали квартиру, все одно не могли це терпіти і зробили по своєму. 

Іпотеку виплачувати надто важко, тому чоловік пішов працювати на додаткові нічні зміни, а я підпрацьовую нянечкою.

Але доля підготувала для нас ще один сюрприз. Юра привіз до нас бабусю, адже вона і його дружина просто не можуть жити під одним дахом.

Бабця стояла заплакана, їй було соромно, вона не знала що їй робити, а тут ще й її дочка прийшла – рідна тітка мого чоловіка, із заявою, що тепер житиме з нами, адже квартиру поділили не чесно і вона буде жити зі своєю мамою.

Цю жінку ми не бачили дуже давно, адже вона десь пропадала і не давала нічого про себе знати. Ми до чого у цій ситуації? Чому ми маємо спокутувати усі гріхи нашої родини?

Бабуся свою пенсію віддає або внуку, який її вишвернув з дому, або дочці, яка досі не знайшла роботу і живе з нами. Життя перетворилося в пекло. Тепер взагалі не реально оплачувати іпотеку на квартиру, навіть із додатковими підробітками, бо комуналка зросла, їсти всім хочеться смачно.

Зрозумійте, що навіть мінімальний запас фруктів, які я купую і ховаю для того, аби моя дитина могла з’їсти – знаходять і крадькома з’їдають, а гроші, які я отримую на дитину – йдуть на ліки для бабусі. Косметику, яку я купувала ще до іпотеки – закінчилася, адже нею користується чоловікова тітка, ще й вимагає, аби ми щодня купували для неї сигарети.

Я геть спустошена. Мені гидко жити, адже моя дитина ходить в залатаних колготках, а її рідна бабуся вимагає від нас грошей, її прабабуся вирішила, що може займатися благодійністю і роздає гроші всім, окрім нас. Щоночі я плачу, бо моє життя перетворилося в пекло. У мене немає розуміння як ми виплатимо іпотеку, як жити далі у такій маленькій на 5 людей квартирі. Чому я маю терпіти цих родичів, які не йдуть жити туди, куди б мали.

Тепер, відгадайте, що стало останньою краплею мого ангельського терпіння?

Гроші, які ми з чоловіком протягом місяця відкладали на погашенні іпотеки, наша мила бабуся вкрала і віддала своєму молодшому внукові – Юрку, бо ж у нас величезна квартира, а у нього маленька,  ще й жінка гримза.

Тепер, ми в боргах не тільки перед іпотекою, але й пере близькими друзями. У житті вгору взяв хаос, адже тітка і мій чоловік почали випивати, а гроші на алкоголь беруть із нашого бюджету. Бабуся постійно мене повчає, як я маю себе поводити і доглядати за дитиною, але доглядати дитину вона не хоче, бо каже, що вже застара для цього. Чоловікові починає подобатися таке життя, він радий всім допомагати і не відчуває тепер якихось незручностей.

А тепер, чоловік не може від похмілля вчасно прокинутися на роботу. За що ми маємо жити – не уявляю. Моє серце розривається, коли в магазині моя дитина просто плаче і нічого не говорить, але я знаю, що вона хоче бананчик і апельсинку, а я не можу собі дозволити це купити.

Як далі жити? Що робити? Чоловік не хоче виганяти з дому родичів, та й переставати пити – він теж не збирається.

 

Anna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector