Того дня я мав просто забігти до супермаркету, щоб купити каву. Ввечері я просто не встиг. Але звичайний похід в магазин став чудовим початком дня.
Я доволі швидко знайшов свою улюблену каву серед великого асортименту й направився на касу. Переді мною у черзі стояла бабуся з доволі примітивним набором товарів: пакет молока, хліб, рис та декілька шоколадних цукерок. Продавчиня все порахувала й виявилося, що у бабусі не вистачало грошей, аби за все це заплатити.
Вона з розпачем дивилась на продукти й не знала, що їй робити. Злий погляд продавчині говорив про те, що від чогось доведеться відмовитися, але я вирішив виправити ситуацію й оплатив її продукти. З самого початку, бабуся почала відмовлятися, але я пояснив, що це від щирого серця. Навіть дав їй ще трохи грошей та попросив купити те, що вона дуже хоче.
Бабуся дивилася на мене зі сльозами на очах, а мені було приємно, що я можу просто так комусь допомогти й купити те, чого людина не може собі дозволити.
Зараз я спокійно п’ю каву й згадую про цю бабусю.
Ви б зробили те ж саме?
