Приблизно пів року тому я познайомилася з досить цікавим чоловіком. У нас було багато спільних інтересів, тому взаємна симпатія виникла майже одразу. Ми розпочали відносини. Кожних вихідних я залишалася в нього вдома. А вчора він мене приголомшив. Сказав, що я лінива і не хочу нічого йому готувати. Що він мав на увазі, я так і не зрозуміла.
Я зараз багато працюю, не сиджу на місці. Чому я повинна кидати все і бігти додому йому готувати? Ми зараз з ним просто зустрічаємося, статусу дружини я не маю. Ось коли ми зареєструємо шлюб, тоді можна буде про такі речі говорити. Зараз він від мене вимагає не тільки готувати йому, але й купляти всі необхідні продукти за свої гроші. Я вважаю, що це вже занадто.
Мій хлопець дуже любить поїсти. Але завжди вимагає, щоб страви були з м’яса, а я його практично не споживаю. Зарплата у мене не дозволяє купувати продукти і собі, і йому. Я в основному харчуюся овочами, рибою та фруктами. На продукти у мене в місяць йде зовсім не багато грошей. Але мій хлопець думає зовсім по-іншому.
Його смаки, я категорично не розділяю. Виходить, що у нас не вийде скласти якийсь спільний раціон. Я повинна купити продукти і ще й ввечері готувати йому незліченну кількість страв. Я на таке не збираюся підписуватися.
Звичайно, що на вихідних я можу приготувати щось смачне і навіть купити щось на свою зарплату, але дуже боюся, що згодом він це буде сприймати як належне і просто вилізе мені на голову. Він взагалі розлінився та не хоче старатися. Цукерково-букетний період взагалі пройшов мимо мене. Я отримала від нього лише один невеличкий букетик. Так чому я повинна йому у всьому намагатися догоджати? Все в стосунках повинно будуватися на взаємності.
Як ви вважаєте, чи є продовження у таких стосунках?
