Христині вже 25 років. Красива, струнка та розумна дівчина. У школі навчалася на відмінно, вступила у престижний університет на стипендію та отримала червоний диплом. Зараз працює заступником головного директора у великій компанії, купила автівку, але не без допомоги батьків. У спадок від бабусі отримала невелику однокімнатну квартиру та вирішила її поки що здавати в оренду. Буде мати пасивний заробіток та гроші на чорний день.
Спершу дівчина жила окремо. Але приходила у порожню квартиру та не знала, куди дітися. Було страшно та самотньо так жити. Хотіла не тільки для себе вечерю готувати та не засинати сама в ліжку. Тому вже почала думати про родину та дітей. Кар’єру вже зробила, так що готова до подружнього життя та материнства.
Ось вже уявляла, як вони разом у батьків на дачі відпочивають, як гуляють у парку, плавають у морі, садочок, школа і так далі. Ну що сказати – це стало для неї мрією. Однак, у реальному житті не щастило знайти хорошого кавалера. На сайтах знайомств залишала свої анкети, намагалася познайомитися у нічних клубах чи ресторанах, навіть подруг запитувала, чи нема у них часом знайомого холостяка. Марно.
А вже на роботі колеги вихваляються своїми дітками, які вони кумедні й фото показують. Та косо поглядають на Христю, адже вона єдина була неодружена. У неї вже депресія почала з’являтися й часто плакала через таку самотність. Невже у світі нема нормального хлопця, з яким би вона побудувала власну родину? Адже коли її батькам було по 25, то вже давно дітей народили! Навіть однокласниці встигли друге завагітніти.
Христя намагається не опускати руки й старанно шукає чоловіка, який вже через місяць зробить їй пропозицію. Але часто така поведінка відлякує хлопців, бо ті не готові до такого серйозного кроку. Треба поближче познайомитися, разом пожити рік-два, а вже тоді нести заяву до РАЦСу. Тому Христя завжди чула одні відмовки від залицяльників.
– Здається, що ти надто поспішаєш. Перше треба вивчити людину, адже тобі з нею довго жити, а не одразу мріяти про весільну сукню! Наприклад, треба ж купити власну машину чи квартиру, аби мали де жити. Ти ще молода, все встигнеш! – заспокоювала її знайома.
Але чхати вона хотіла на думку інших подруг. Якщо їм так зручно залишатися у “дівках”, то не треба її переконувати у зворотньому. Вже пожила для себе достатньо. Одного вечора вона зібралася з подругами у кафе. Звісно, що там не втрачала нагоди познайомитися зі всіма хлопцями, які пригощали коктейлем.
– Ох, шкода тебе! Не цінуєш свою молодість зараз! Так женешся за штампом у паспорті. Дитинку можна потім народити для себе! – співчутливо говорили всі подруги.
Що це за термін такий “для себе”? Дівчина вже давно готова до серйозних стосунків, короткочасні інтриги її не цікавлять. Досі не може зрозуміти, чому її всі відмовляють?
А ви підтримуєте дівчину? Чи, можливо, ви на боці її подруг?
